Твір мініатюра на тему я маленька дощова ! будь ласка нада

Прийшло літо… у садах, гаях, лісах рясно забуяли цвітом квіти, зазеленіли трави. сонечко, щодня виходячи до праці, додавало їм сили і зігрівало своїм промінням. від цього квітки ставали іще кращі і виблискували різними барвами, купаючись у промінчиках сонця. та не довго їм було так весело, приятель сонечка дощик десь забарився і настала в тих краях посуха. один лише дзвоник, що ріс на лісовій галявині, намагався втриматися із усіх сил, зберігаючи у своїй чашечці краплинку роси, що залишилася від одного дощового ранку. та не задовго і його сили підупали. краплинка ставала все меншою і меншою, здавалося що ось і її не стане. зажурився дзвоник, а ще більше засмутилася краплинка, дивлячись на те, як все нижче і нижче опускається голівонька дзвоника. сумно стало краплинці і вона заплакала… і диво! , дощик почувши плач своєї донечки краплинки засмутився і собі і.. потекли тоді рясні краплини дощу на землю. як же зраділо усе довкола! трави і квіти попіднімали свої голівоньки і піднесли свої погляди до неба і до соне єї любові.

Объяснение:

Спочатку мала гумористичний характер. Це не просто викривадьно-сатиричнаповість, а ходожній твір, який розкриває вічні проблеми людського життя, сенс самого бутня людини на землі.