Каким образом была организована оборона земель от кочевников кратко

Славянские  земли издавно граничили с великой  степью,откуда часто приходили воинственные  кочевники.они грабили и  зжигали поселки,уводили людей в рабство.в  отличие от славян кочевники не закреплялись на одном месте,а  кочевали вместе со своим  скотом по степи в  поисках пастбищ.нападая  на  земли других народов,кочевники  силой пытались их вытеснить  с насиженных мест.

оновлення українського театру другої половини xix століття

у другій половині xix століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. у другій половині xix ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному житті україни, а й здобув широку популярність далеко за її межами.

однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур.

велику роль в становленні нового українського театру відіграв геніальний російський актор михайло семенович щепкін (1788-1863). початок театральної діяльності м. с. щепкіна був безпосередньо пов'язаний з україною, з першими творами нової української драматургії. після вдалого дебюту на сцені в курську щепкін в 1818— 1822 pp. з великим успіхом виступав у харкові, полтаві, києві. разом з і. котляревським м. щепкін здійснював художнє керівництво полтавським театром. за участю щепкіна в 1819 р. були вперше поставлені на сцені п'єси івана котляревського "наталка полтавка" і "москаль-чарівник", в яких він виконував ролі макогоненка і . робота над сценічними образами макогоненка і була важливим етапом у формуванні реалістичної майстерності великого актора.

участю у перших постановках п'єс котляревського не обмежилась увага щепкіна до української драматургії. ставши згодом провідним актором московського малого театру, він багато зробив для популяризації "наталки полтавки" та "москаля-чарівника" г. п. котляревського, а пізніше і "шельменка-денщика" г. квітки-основ'яненка. в українських ролях він дав високі зразки реалістичної акторської гри.