Запишіть словосполучення, розкривши дужки. Поясніть їх правопис: (п)резидент України, (п)резидент США, (а)льма-(м)атер, (б)удинок (у)чителя, (п)осол (р)еспубліки Польща, (г)оловний (а)рхів (у)країни, (д)ержавний (а)рхітектурно-(і)сторичний (з)аповідннк «(с)офіївський (м)узей», (к)абінет (м)іністрів (у)країни, (м)іжнародний (ж)іночий (д)ень, (м)іністерство (а)грарної (п)політики та (п)родовольства (у)країни, (у)країнська (е)кологічна (а)соціація «(з)елений (с)віт)», (в)ідділення «(ф)інанси», (д)октор (е)кономічних (наук), (д)ень (п)рацівника (с)ільського (г)осподарства, (н)обелівська (п)ремія, (о)рганізація (о)б’єднаних (н)ацій, (п)рацівник (с)ільського (г)осподарства (у)країни, (з)ахідне (п)олісся, (і)нститут (п)іслядипломної (о)світи, (к)иянка, (ф)ранкова поезія, (д)ніпровий берег, (с)ередньоазіатські країни, (ж)итомирська (о)бласть, (с)ейм (п)ольської (р)еспубліки, (п)окровський (м)онастир, (п)олтавська битва, (т)рійця, (е)поха (в)ідродження, (л)ауреат (н)обелівської (п)ремії, (м)іністерство (е)кології та (п)риродних (р)есурсів (у)країни, (а)кадемія (м)итної (с)лужби (у)країни, (а)кт (п)роголошення (н)езалежності (у)країни, (а)нтимонопольний (к)омітет (у)країни, (д)ержкомзем (у)країни, (д)ержавний (к)омітет (у)країни з (в)одного (г)осподарства, (з)вання (г)ероя (у)країни, (к)онституція (у)країни, (з)акарпаття.

Тато з мамою збираються іти на ярмарок до сігету. господи, яка то радість для нас! починаємо ковтати слину та облизуватись від згадки про солодку халву, глюкоз та бісквіти в папірцях.  – на кого б малого залишити? – питається більш сама у себе мати.  це про іванка, бо я вже першокласник, нівроку! коли вийду з школи, то перш зупиняюсь дражнити калаїшину собаку, поки бідна не захрипне гарчачи, опісля перехожу дорогу сисикатися з семенишим гусаком, а вже потім іду в гості до старого микити, який вгощає мене медом, поки я розказую йому всі шкільні новини, бо старого бджолу, як його прозвали хлопці, страх цікавить знати все. і ось, як бачите, поки доплентаюся додому, тато з мамою могли б не з сігету, а з бухаресту повернутися.  – може, у марії гафіїної? – є їй тато.  – та де? – махає рукою мама. – відколи ці бешкетники взули її кота в горіхові шкаралупи ні чути не хоче.  – а в старої олени?   – ні та не захоче, бо носилися верхи на її козі.  – а в параски? – продовжує тато.  – глечик з молоком розбили.  і так перелічили всіх сусідок, але на кого залишити іванка – не знайшли.  – ну і славні в мене бахури, є чим гордитись, – погрозив нам тато пальцем.  я нібито не побачив того, а іванко ані запхав по лікті руки у кишені і мовчки гойдає собі ногами та раз у раз на мене поглядає, немов хоче сказати: «бач, яка я поважна особа, ось скільки клопочуть собі голови, поки вирішать на кого мене залишити».  – а може б пішов з ним у школу? – киває тато головою у мій бік. – йому олівець та клаптик паперу, і сидітиме тихо, як риба у воді, чи не так, іванку?   іванко мовчки махає головою, що так, а мені приходить завити, як николаїшина собака. знаю я те «як риба у воді», – лиш його зачепить якийсь хлопець, розквасить губи і верещить, як у зубного лікаря.  ще не встигли ми добре через поріг класу переступити, а вчитель до нас:   – сьогодні в нас відкритий урок, інспекція приходить аж з бая маре, то ж молю вас, діточки, будьте чемні та тихі, аби муху чути в класі, а коли вже хочете щось сказати, то підіймайте гарненько два пальці вгору, добре?   у нас від тої «інспекції з бая маре» аж мороз спиною поліз.  учитель повісив на стіну картину, на якій була намальована оса і, дивлячись на інспекторів почав:   – сьогодні будемо вивчати букву с. ось тут на картині намальована оса, а під нею знаходяться три букви: буква о, буква с та буква а. хто з вас може прочитати разом слово, написане під малюнком?   ми ні вчитель інспекцію питає, думаємо собі, бо інакше не радив був нам зберігати тишину, «аби муху чути в класі».  – ну, що написано під малюнком? – повторює вчитель.  в класі, мабуть, ні одної мухи, бо інакше б її чути, така тиша.  – ну, тоді скажіть, що тут намалювано? – вказує вчитель на осу.  ми ні а іванко враз пирск, два пальці вгору.  – о молодець! – похвалив його вчитель, і до інспекторів: – він ще не ходить до школи, – а потім до іванка: – ну, скажи нам, іванку, що намальовано на цім малюнку?   іванко надувся, як індик, і голосно крикнув:   – муха!   весь клас вибухнув сміхом, навіть учитель з інспекторами розсміялись, а іванко вже квасить губи, ось-ось заверещить. хіба не знаю я, те «тихо, як риба у воді»?