Мини твир на тему мий дим моя фортеця

ответ: Чи є у вас місце, в яке вам завжди хочеться повертатись, в якому ви почуваєте себе по-справжньому вільно і комфортно? У мене, наприклад, є, і цим місцем завжди був і зараз залишається дім, у якому я живу. Тому я повністю погоджуюсь зі знаменитою англійською мудрістю: «Мій дім — моя фортеця».

Невільно починаєш замислюватись про те, чому ж саме фортецею нарекли англійці свій дім. Фортеця — це ж, начебто, надійне укріплення, яке будувалося для постійного захисту і охорони конкретного міста від незваних гостей. Та яке відношення має столітнє укріплення до сучасного комфортабельного будинку? Не думаю, що коли якийсь розумний англієць вигадував це висловлення, він хотів наголосити на певному і захисту будівлі чи на безпеці самої конструкції, яка здатна була б витримати будь-який напад. Та ні, швидше за все, думаю я, хотів він сказати, що у фортеці головними є не її стіни, а гвардія, яка цю фортецю оберігає, у нашому випадку цією гвардією є жителі рідного дому — наша сім’я. Так, дійсно, затишок і приємну атмосферу створюють саме люди, а не уміло прикрашені стіни. Тому й дім для всіх нас залишається не просто житлом, а чимось значно більшим. По-перше, власне помешкання — це місце, де можна повністю розслабитись і дозволити собі бути справжнім, природнім, де можна дати волю своїм почуттям і емоціям і не боятися бути ніким засудженим чи висміяним. По-друге, наш дім і сім’я, яка в ньому живе, — це надійна опора і притулок, вхід до якого завжди вільний. І, по-третє, це саме те улюблене місце, де кожного чекають і безкорисливо люблять, де можна знайти однодумців і відданих друзів, де можна безкоштовно отримати іноді таку потрібну до і просту людську підтримку, де можна відпочити від всіх життєвих проблем не тільки тілом, а й душею. Тому не дивно, що рідний дім для кожного з нас є просто обов’язковим супутником усього нашого життя, адже гармонія, яка в ньому панує, зазвичай надихає і допомагає розвиватися. Не треба забувати, що саме гармонія і порозуміння формують із простого житла справжню незламну фортецю, бо за їхньої відсутності будь-яка фортеця може миттєво перетворитися в домашню в’язницю чи сімейне пекло.

Отже, рідний дім і справді заслуговує називатися фортецею. Адже це укріплення надійно приховує усі наші найпотаємніші секрети й переживання, а його гвардія віддано захищає нас від усіх земних бід і негараздів. Тож любіть свій дім і оберігайте його так, як і він вас!

ответ: Мій будинок – моя фортеця. Це правда! Він не має товстих стін і веж. Але в ньому живе моя маленька і дружна сім'я. Мій дім – це проста квартира з вікнами. Від того, що моя мама завжди жартує, а тато їй підігрує, стіни нашої квартири завжди наповнюються світлом і теплом.

Как часто мы задумываемся о нашей жизни? в коротких передышках между бесконечным марафоном в погоне за тем, что нам на самом деле не нужно? или же и вовсе забываем о простых человеческих истинах, подменяя их фальшивыми стереотипами, активно извне. мы становимся , черствыми, пустыми… эту печальную тенденцию подметил антуан де сент-экзюпери. его стремление заставить людей вновь задуматься о том, что на самом деле важно в человеческой жизни нашло отражение в великолепной философской сказке «маленький принц». главный герой глазами ребенка, порой гораздо более мудрого, нежели взрослый, в очередной раз напоминает о том, что должно быть в приоритете у человека: понимание, гармония с окружающим миром, способность радоваться таким простым вещам, которые не купишь ни за какие деньги: рассвет, аромат цветка, сияние звезд. и главное – любовь и дружба. именно эти простые истины возможность душе стать чище, взять ответственность за жизнь и заботу о другом человеке: «ты навсегда в ответе за всех, кого приручил». примечательно, что эти слова принадлежат лису, с которым подружился маленький принц и который символизирует саму дружбу в самом прекрасном ее проявлении. автор в очередной раз подчеркивает, насколько важно иметь настоящего друга, так как именно он способен открыть человеку глаза и принять правду. а правда состоит в том, что «зорко одно лишь сердце. самого главного глазами не » трогательная, легкая для восприятия и удивительно глубокая по смыслу, эта сказка вновь и вновь заставляет читателя посмотреть на себя со стороны, прислушаться к своему сердцу и понять, насколько уникальна человеческая душа и как важно сохранить ее чистой и светлой, как у ребенка.