1. За какие заслуги уроженцы Беларуси становились полными кавалерами этого ордена?
ADMIN​

Объяснение:

В борьбе за свободу и независимость Родины (вроде ●‿● )

передумови і труднощі культурного піднесення xvi-xviii ст.  xvi-xviii ст. - виключно складний і важливий період в житті українського народу. у політичній історії він охоплює такі процеси, як перехід всіх українських земель під владу речі посполитої, наростання визвольної боротьби, створення національної державності в ході хмельниччини, подальша втрата завоювань. у вітчизняній культурі це була яскрава, плідна епоха, принципова для подальшого розвитку. можна виділити цілий ряд причин, які пояснюють культурне піднесення в україні у xvi-xviii ст.

передусім треба підкреслити, що тоді ще були живі традиції київської русі. найкраще вони збереглися у західноукраїнських землях, менш потерпілих від монголо-татарського нашестя. крім того, у великому князівстві литовському культурна спадщина київської русі була сприйнята на державному рівні.

у xvi ст. триває стабілізація і пожвавлення економічного життя, зростання міст. нараховувалося до 20 великих українських міст з населенням понад 10-15 тис. жителів. у львові, києві кількість ремісничих спеціальностей досягала 300. розвитку товарно-грошових відносин сприяло магдебурзьке право (правова система, яка закріплювала самоврядування городян). на волині і в галичині все ширше практикувалося будівництво світських споруд не з дерева, а з каменю і цегли, у xv ст. у львові було побудовано водопровід.

свою роль відіграв і вплив західноєвропейського відродження та реформації. в містах україни, як і в ряді інших європейських країн, проживало етнічно різнорідне населення: крім українців - поляки, німці, євреї, вірмени, угорці, греки, що сприяло взаємопроникненню різних культур. у xv ст., коли під ударами туреччини прийшли до занепаду італійські колонії у криму, частина генуезьких купців переселилася до львова і києва.

з іншого боку, діти українських вельмож навчалися в університетах праги, кракова, болоньї. варто пригадати імена українського поета xv ст. павла русина, професора медицини й астрономії з дрогобича юрія котермака. гуманістичні настрої та ідеї, європейські художні стилі набували на українському культурному ґрунті нових форм.

найважливішим чинником, який впливав на розвиток культури в україні в цей період, була національно-визвольна боротьба українського народу. утворення речі посполитої внаслідок люблінської унії у 1569 р. призвело до концентрації практично всіх українських земель у єдиних державних кордонах, поставило їх населення у найважчі політичні, соціально-економічні умови.

у зв'язку зі зростанням міст в європі зріс попит на продукцію сільського господарства, а іспанія, яка досі була "житницею європи", не справлялася з цим завданням. потрібні були нові постачальники, і на цю роль претендувала польща. польські феодали захопили землю, закріпачили селян, витискали з україни максимум прибутку, але в той же час захистити її від набігів турок і татар виявилися неспроможними. у цих умовах всі культурні процеси перепліталися як з боротьбою проти польського засилля, так і з обороною рубежів від натиску кримського ханства й османської туреччини.

неоднозначною у розвиткові української культури в xvi ст. - першій половині xviii ст. була позиція соціальної еліти. своєю меценатською діяльністю прославилися князь костянтин (василь) острозький, князь юрій слуцький, єлизавета (галшка) гулечівна. однак більшість українських феодалів, верхівка духовенства в умовах панування речі посполитої віддалялися від національної культури - мови, традицій, православної віри і сприймали польську.

один з українських публіцистів - мелетій смотрицький в полемічному трактаті "тренос" ("плач") відобразив скорботу православної церкви за династіями, які раніше були віддані вірі своїх предків, а зараз її покинули: ” тепер той безцінний камінь карбункул, блискучий як світильник – дім князів острозьких, що світив над усіма іншими блиском святості старої віри своєї. де інші, також безцінні камені тієї корони – славні доми руських князів, неоціненні сапфіри, безцінні діаманти: княжата слуцькі, заславські, збаразькі, вишневецькі, сангушки, чорторийські, пронські, руженські, масальські, лукомські та ін. незчисленні, яких довго було б вичисляти…“. втрата народом своїх поводирів, еліти суттєво вплинула на розвиток культури.