Коли Стефко почувався щасливим? Як йому жилося в бабусі Олени? Знайдіть і зачитайте, як хлопчик сприймає красу рідної природи. Яка трагедія сталася в житті героя? Як‌ сприймає Стефко появу батька? Охарактеризуйте батька. Чи займався він вихованням дітей? Чи піклувався про них? Як‌ жилося Стефкові із сестрою в місті? Чому‌ хлопець озлобився? А який він насправді? Чим живе Стефко? Згадайте‌ епізоди, у яких ми бачимо ніжну й добру душу дитини. Як‌ ви думаєте, чи налагодяться стосунки Стефка й батька
Це із твору (Шпага Славка Беркути)

Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, — одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хайям) літературному середовищі.

Жанр рубаї отримав широку популярність в зв’язку з властивою йому змістовністю при лаконізмі форми.

Найбільшу популярність рубаї отримали в 11-12 ст. Найбільш відомим в цьому жанрі став Омар Хайям, рубаї якого є популярним викладом його світогляду.

Існують так звані «мандрівні» рубаї, які в тій чи іншій формі зустрічаються і в інших поетів. Насправді це найбільш популярні і філософськи насичені чотиривірші, які мають універсальний характер. «Втративши» свого автора, ці рубаї перейшли в розряд афоризмів, поповнили скарбницю народної мудрості.

У жанрі рубаї прославилися багато поетів Сходу. Серед них Ібн Сіна (Авіценна – 980-1037), Фаррухом (1037), Унсурі (910 / 980-1040), Туси (11 ст.) і більш пізні.

У 19 ст. рубаї Омара Хаяма були вперше перекладені на європейські мови. Це викликало не тільки інтерес до поезії Сходу взагалі, а й прагнення впровадити форму рубаї в європейську поезію.