1.Які функції виконує наше вухо ? 2. Яка гучність звуку є абсолютно безпечною для людини ?
3. Чим заповнені кістковий та перетинчастий лабіринти завитки ?
4. Чим представлені фонорецептори ( рецептори , що сприймають звук ) і де вони знаходяться ?
, очень надо

1.Ву́хо — це орган у хребетних тварин (вкл. й людину), що працює для сприйняття звуку та підтримання рівноваги у просторі. Людське вухо здатне сприйняти звукові хвилі з довжиною від 1,6 см до 20 м, що відповідає 16 — 20 000 Гц (коливань в секунду).

2.Рівень гучності не повинен перевищувати 100-105dBa зваженого тиску. А це, приблизно, 115-118 dB(SPL) повного тиску, в залежності від типу системи. Чому? Все, що голосніше впливає на здоров'я людини.

3.Завиткова протока як частина перетинчастого лабіринту заповнена ендолімфою. Присінкові і барабанні сходи, як частина кісткового лабіринту — перилімфою, на верхівці завитки вони сполучені між собою через отвір — гелікотрему.

4.Фоторецепторний шар сітківки утворює двовимірну мозаїку, що перетворює безперервне зображення тривимірного світу, сформоване кришталиком та рогівкою ока, в масив дискретних сигналів, які потім обробляються нижче розташованими нейронами сітківки і через оптичний нерв передаються до мозку, до вищої зорової системи.

например, для перекрестного опыления цветков растение стало вырабатывать не нужный для него самого нектар, но именно из-за нектара насекомые (пчёлы, бабочки, шмели) и некоторые животные посещают цветки. собирая нектар, они переносят при этом пыльцу с одного цветка на другой.

также известны примеры, когда жабы, лягушки и другие амфибии с ядовитой или жгучей слизи, выделяемой кожей, спасают себя от поедания хищниками, поскольку последние хорошо распознают и обходят стороной ядовитых обитателей  предостерегающей окраски.

  у некоторых обитателей биоценоза возник способ защиты, как подражательность окраски и форм тела, или  мимикрия. путём мимикрии неядовитые виды становятся похожими по окраске и форме на ядовитые. выработавшаяся привычка хищников обходить ядовитые виды оказалось полезной и для мимикрированных особей неядовитых видов.

маскировка  – подражательное сходство незащищенных видов у насекомых с предметами окружающей среды и растениями: бабочка со сложенными крыльями, похожими на лист   бабочка павлиний глаз   и бражник глазастый , имеющие на крыльях рисунок, похожий на глаза животных; клоп-колючка, внешне напоминающий по размерам и форме колючку растения