Іван скоропадський історичний портрет (Скорочено)​

Іва́н Скоропа́дський (1646 — 14 липня 1722) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представник козацького роду Скоропадських. Старший син Іллі Скоропадського. Генеральний бунчужний (1698-1699), генеральний осавул (1701-1706), стародубський полковник (1706-1708). Гетьман Глухівського періоду в історії України. Після переходу Мазепи на бік шведів, призначений головою Гетьманщини з волі московського царя Петра І. Безуспішно намагався протистояти московським планам ліквідації козацької автономії.

За усними переказами, Іван Скоропадський був знавцем кулінарного мистецтва. У повісті «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» Тарас Шевченко назвав йоРодом з Умані. Добре навчався у Києво-Могилянській академії.

У 1674 році, після зруйнування Умані, Іван Скоропадський переселився на Лівобережну Україну, де був військовим канцеляристом у гетьмана Івана Самойловича (1675—1676), чернігівським полковим писарем (1681—1694); 1698 генеральним бунчужним, 1701 генеральним осавулом (другим). Розумна й тактовна людина, Скоропадський не раз виконував важливі дипломатичні місії гетьмана Івана Самойловича (до Московії 1675 і 1676, до Кримського ханства 1681) й Івана Мазепи (до Речі Посполитої 1690, до Московії 1693 і 1696, до Січі 1703).го «вигадником борщів»

Підсумок

У важких умовах свого часу Скоропадський робив усе, що міг, аби боронити права української держави та інтереси її населення. Скоропадський коректно ставився до свого попередника і навіть у своїх універсалах уникав офіційної російської термінології щодо «изменника» Мазепи (вважав її блюзнірською). Натомість називав його звичайним «бувшим гетьманом» або «нашим антецесором». Скоропадський протестував проти московських утисків, загарбань і здирств (навіть всесильного Олександра Меншикова), був проти утворення Малоросійської колегії. Звичайно, всі ці заходи Скоропадського не могли вплинути на Петра І, який, всупереч своїм урочистим обіцянкам зберігати автономні права України, у критичний момент переходу Мазепи на бік Швеції вирішив ліквідувати гетьманський устрій.

У колах української мазепинської еміграції ім'я і пам'ять Скоропадського завжди залишалися чистими (екзильний гетьман Пилип Орлик згадував у своєму «Діяріюші» його як свого «великого й любого приятеля»). Іван Скоропадський помер 3. (14) 7. 1722 і був похований у Гамаліївському монастирі м. Глухова.

Гетьман Іван Скоропадський, як і його попередник Іван Мазепа, відзначився благодійництвом. Так, зокрема він започаткував спорудження Гамаліївського монастиря, а в Стародубі на кошти Івана Ілліча зведена церква Предтечі. Турбувався гетьман і про розвиток Чернігівського Єлецького монастиря. Був також і великим шанувальником мистецтва. Так, після великої пожежі 1718 року дуже постраждала Києво-Печерська лавра. Іван Скоропадський опікується створенням нових розписів Успенського собору. У чернігівській друкарні (вона знаходилась в Троїцько-Іллінському монастирі) на початку XVIII ст. були видані книги Іоанна Максимовича, зокрема «Молитва Отче Наш на седьм богомыслий расположения» та «Краткое поучение о 7 сакраментах или тайнах церкви». Унікальні книги мали родовий герб Скоропадського і робилися на його замовлення.

нам це теж задавали

Развития и по величине своих колониальных владений.  на рубеже веков появились тревожные сигналы для жизни страны. ежегодный прирост промышленной продукции составлял всего 2,1%, в то время как в сша — 4,2%, а в германии — 4,1%.  еще с середины xix в. стала “мировым банкиром”. начиная с 70-х годов xix в. капитал стал меньше использоваться внутри страны, нежели за рубежом. объясняется это просто: вывоз капитала за пределы метрополии давал больше прибыли, чем использование его в стране. и в первую очередь капитал направлялся в колонии, где дешевле были сырье и рабочие руки.  с развитием империализма быстрыми темпами стал происходить процесс концентрации банков, образования богатейших в мире гигантских банковских монополий. знаменитая “большая пятерка” лондонских банков и другие банки держали в руках весь финансовый мир.  предприниматели строили нефтяные фабрики в голландии, сталелитейные заводы в бельгии, россии и других странах европы. но наибольшую выгоду давал вывоз капитала в неевропейские страны, особенно сша, южную америку и колонии. активный вывоз капитала уменьшал капиталовложения в отечественную .  кроме того, ежегодный прирост промышленной продукции замедлялся начавшимся отставанием в области технологии. в 70-х годах завершился промышленный переворот в германии и сша, где развитие шло быстрыми темпами и на более прогрессивной основе, чем в . отставание в области технологии отразилось на объеме производства, и сша начали обгонять “владычицу морей”.  на темпах роста развития стало отражаться и снижение конкурентоспособности товаров.  в 90-х годах xix в. усилилось проникновение более дешевых товаров на внутренний рынок и на рынки ее колоний.  молодые промышленные страны отгородились от конкуренции высокими протекционистскими тарифами. в то же время придерживалась принципов свободной беспошлинной торговли. возникла ситуация, неблагоприятная для промышленности, — товары конкурирующих стран беспошлинно хлынули на рынки , а продукция промышленности при ввозе в другие страны стала облагаться высокими пошлинами.