TashaDu

18.12.2022 19:00

Українська мова

Есть ответ 👍

1. Запишіть подані словосполучення, добираючи з дужок потрібні займенники:
а) із (зі); б) з.
Хтось (з, із, зі) нас, дорога (з, із, зі) міста, тесляр (з, із, зі) хутора, Олена (з, із, зі) матір'ю, розмовляла (з, із, зі) батьком, онук (з, із, зі) дідусем, оглядач (з, із, зі) Львова, зустрілася (з, із, зі) артистами, вийшов (з, із, зі) двору, іти (з, із, зі) іншими, привітали (з, із, зі) святом, прощатися (з, із, зі) світом, (з, із, зі) щирим серцем.

2. З будь-якими чотирма фразеологізмами складіть речення.
Збитися з ніг, брати до серця, дивитися крізь пальці, не спускати з ока, дістати з-під землі, вилами по воді писане, землі під ногами не чути, взяти себе в руки, висіти на волосині, налягати на ноги.
3. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Тече вода (із) за гаю та (по) під горою. Хлюпочуться качаточка (по) між осокою (Т. Шевченко). 2.Чіпка глянув на діда, підвівсь і поплентався стороною (по) над отари, немов п'яний, наче учадів (Панас Мирний). 3. (Із) за лісу, (з) за туману місяць випливає (Т. Шевченко). 4. (3) над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (П. Тичина). 5. Блиснуло сонце (з) поза гір в земному саду (А Кримський). 6. Геть (по) над морем, над хвилями синіми в'ються, не спиняться чаєчки білі (Леся Українка). 7. Що в світі миліше (над) зоряні ночі, що в світі ясніше (над) милого очі (М. Коцюбинський). 8. Стоїмо ми (в) чотирьох та очима лупаємо (І. Нечуй-Левицький). 9. Не для того я повертався додому, щоб сидіти (в) чотирьох стінах (П. Загребельний). 10. Я не літав в (над) зоряні країни, а все державсь бездольної землі (П. Грабовський).

4. Позначити правильні відповіді

1. Знайди прийменники:
А) через, біля, понад, з-над
Б) задля, залежно від, у разі
В) з краю в край, як слід, в міру
Г) по правді, без відома, рік у рік

2.Знайди похідні прийменники:
А) за, під, на
Б) серед, між, без
В) назустріч
Г) вслід

3.Скільки в даному тексті прийменників?

Якби комусь спало на думку викарбувати на мармуровій стелі імена всіх українських співаків, перед голосом яких світ схиляв голову і майже непритомнів від захвату, вона піднеслася б у піднебесся чи не до самісінького сонця… Український голос – це наш унікальний генний код, що ревно плекається і збагачується від віку до віку як неоціненний скарб. Можливо, саме в цьому наш секрет, таїна, гарант вічності і невичерпності?
А) 11 Б) 8 В) 9 Г) 10