Чого навчає оповідання? "Лось"​

треба Бути добрим

Объяснение:

вчера в мене теж був тест я відповів так це прааильно

Охороняти ліси, гаї, сади — зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі.

Його оповідання "Лось" наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський осуд зажерливості, жорстокості Шпичака відчутний у його портретній характеристиці: "кругленьке, як підпалок, обличчя", у поведінці. Коли трапилось лихо-діти рятували лося, а дядько Шпичак, "присівши у виїмку", насміхався над ними. Потім діти переживали, боялися пропустити мить, "коли лось ворухнеться", а "Шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги". Рятуючи лося, хлопчики керувалися благородними почуттями, бажанням до нещасній тварині, а Шпичак, глухий і байдужий до всього прекрасного, прагнув тільки наживи.

Образ Дон Кіхота є вічним, тому що він показує вічну потребу людини, яка в сучасному світі сьогоднішньою людиною з якоїсь причини надзвичайно часто ігнорується. Варто відзначити, що Дон Кіхот завжди був готовий був прийти на до тим, хто його оточував. Він був не завжди готовий, він і ефективно робив це, коли допомагав оточуючим людям повною мірою. Для Дон Кіхота зовсім не чужими якостями було бажання до ближньому своєму, чинити йому все необхідне сприяння. Звичайно, він увібрав в себе безліч людських якостей і істин, які не втратять свою актуальність вже ніколи за час існування людини і людського суспільства.