1. Як нацисти намагалися остаточно вирішити єврейське питання ?
2. Які чинники найбільше впливали на розвиток руху Опору в європейських країнах ?

ответ

Объяснение:

1. политика правительства Третьего рейха в отношении евреев

2. Рух Опору - міжнародне національно-визвольний, ... Розсувалися рух Опору в країнах Східної і Південно-Східної Азії ... В результаті очевидного краху нацистського режиму в Європі

1.На початковому етапі політика нацистів була спрямована на масову примусову еміграцію євреїв з підконтрольних ним країн. 24 листопада 1938 в газеті СС «Das Schwarze Korps» в статті «Євреї — що далі?»

До початку Другої світової війни Німеччину, Австрію і Чехословаччину залишило від 350 000 до 400 000 євреїв. З 235 000 єврейських іммігрантів в Палестині з 1932 по 1939 роки приблизно 60 000 були німецькими євреями.

8 вересня Гіммлер декларував негайну депортацію євреїв з території Рейху — чого раніше в період війни не відбувалося.

15 жовтня перший «юдентранспорт» відправився в Ліцманнштадт

18 жовтня була заборонена єврейська еміграція

1 листопада розпочалася будівництво табору смерті Белжець.

2.У Північній і Середній Італії, окупованих німецькими військами, керівництво рухом Опору здійснювали комітети національного визволення, що складалися як правило з представників демократичних партій. Деякі гірські райони Італії були очищені від окупантів і перетворилися на своєрідні "партизанські республіки", де повновладними господарями були партизанські бригади ім. Дж. Гарібальді.У Польщі рух Опору набув великого розмаху. Тут не існувало колабораціонізму (співробітництва) з німецькими окупантами ані як політичної, ані як економічної течії. Терор, геноцид, вкрай жорстокий окупаційний режим не створювали умов для співробітництва. Гітлерівська расистська доктрина мала однією з цілей знищення польської державності і польської нації. 22% населення (6 млн) гітлерівці встигли знищити. Великим впливом користувалися загони Армії Крайової, керовані з Лондона емігрантським урядом, і загони Гвардії Людової, створені Польською робітничою партією (комуністична партія). Обидва ці військові формування вели боротьбу з окупантами, хоча між ними існували серйозні розбіжності щодо тактики і стратегії у визвольному русі, майбутнього устрою Польщі, що переростали у відверто ворожі відносини.

Патріотичний і антинацистський рух Опору відіграв визначну роль у перемозі над фашизмом і нацизмом. Його учасники обирали різноманітні форми і засоби боротьби з коричневою чумою за свободу і незалежність своїх країн» У русі Опору брали участь люди різноманітних політичних і релігійних поглядів - радикали і республіканці, консерватори і демократи, комуністи і соціалісти, католики і православні, члени профспілок і безпартійні; люди різних рас і національностей, різних соціальних кіл» Багатьом з них судилося покласти життя на спільний вівтар Перемоги над ненависним ворогом.

Многовековые традиции великой китайской культуры в бурную эпоху Средневековья не только не были прерваны, но, наоборот, обогатились новым содержанием. Большое влияние на весь строй жизни оказал буддизм, пришедший в Китай из Индии в 1 в. н.э. и приобретший здесь особую национальную окраску. Эпоха Классического Средневековья была временем высочайшего взлета китайской культуры - «золотым веком» литературы и живописи. В годы господства монгольской династии, когда Китай стал частью обширной империи завоевателей, особенно интенсивно развивались культурные связи, рушилась многовековая замкнутость китайского народа. Культура Зрелого Средневековья подошла к пределу развития своих многовековых традиций, претерпев неизбежные при этом превращения и обратив свой лик вспять, к истокам народной жизни, глубинам национального сознания.