До іть будь-ласка Створити паспорт поезіі "Пломінний день"​

Тема: роздуми ліричної героїні про долю України, нації

Головна думка: «Хочу жити, аж життя не зломить…Хай мій клич зірветься у високість» (заклик до співвітчизників патріотично прозріти)

Провідний мотив: готовність продовжувати боротьбу за українську державність, патріотичне прозріння, прагнення переповнити кожну мить життя

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: «день прозорий», «рухливий натовп», «найгостріше слово», «запального квітня», «землі байдужно-непривітній», «далечінь безкраю», «шляхи великі», «невтомний сокіл», «гарячий подих», «застиглі і покірні води», «бурхливі води».

Метафора: «день мерехтить», «душа горить», «кинути слово … в натовп», «росте, росте прокляття», «душа …грає і рушає на шляхи», «клич зірветься… затріпоче…закружляє …зриває», «закрутить непогода … підхопить»

Порівняння: «день… мов пломінь», «мов прапор в сонці, затріпоче», «кружляє, мов невтомний сокіл», «підхопить, мов піщину».

Протиставлення (антитеза): «рватись вгору чи летіть в безодню»

Риторичний оклик: «І тому росте, росте прокляття!», «Хай мій клич зірветься у високість ….і зриває рідних і охочих!», «І коли закрутить непогода …від пориву до самого чину!»

Інверсія: «Росте, росте прокляття», «На землі байдужно-непривітній», «І рушає на шляхи великі»

Повтор (тавтологія): «росте, росте», «жити, аж життя», «кликать … клич».

Повтор (рефрен): «Хочу …», «Хай …»

Кількість строф: сім

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршований розмір: п’ятистопний хорей з пірихієм

Хо | чу | кри | кнуть | в да| ле |чінь |без |кра | ю

І | ко | гось| на | до | по | мо |гу |кли | кать,

Бо| ду | ша | мо | я | сьо | го | дні | гра | є

І | ру | ша | є | на | шля| хи |ве | ли | кі

∪∪/―∪/∪∪/―∪/―∪

∪∪/―∪/―∪/―∪/―∪

―∪/―∪/―∪/―∪/―∪

―∪/―∪/―∪/―∪/―∪

«Пломінний день» – це рання поезія з виразним громадянським звучанням. Вірш про момент осмислення ліричною героїнею свого шляху в житті. Вона не хоче змиритися з гірким усвідомлення того, як мало для самих українців означає Україна. Адже лірична героїня у творах — це сама поетеса, а творчість — це її життя

1. гра білок та зайця, зустріч пасербиці з солдатом.

2. наказ королеви стосовно пролісків.

3. пасербицю посилають до лісу за квітами.

4. зістріч із дванадцятьма місяцями, квітня та каблучка у подарунок.

5. новорічний у королеви. мачуха з донькою прямують до палацу, викриття обману.

6. королева з гістьми їде до лісу, де чекають на пасербицю. відмова дівчини розповісти правду.

7. королева викидає на сніг каблучку, дванадцять місяців провчають її. майже всі тікають.

8. пасербиці дарують одяг, сани та коней. січень виконує бажання. мачуху й доньку перетворюють на собак.

9. пасербицю відпускають додому, де вона буде повноправною хазяйкою.