Прочитайте і знайдіть прислівники. Випишіть їх разом з тими словами, до яких вони відносяться, поставте до них питання, визначте їх розряд. Джерело

Загубилось воно у заростях дубняка. Не знаєш — не знайдеш. Хіба що випадково. Струмочок від нього в'ється змійкою, живляться лісові трави. Нижче, метрів за сто від джерела, — зарості осоки з хвощем. Звичайна їх стихія — болото або мокрі луки. А тут гори. Через крони діброви ледве пробиваються сонячні відблиски.

Треба навчитися безпомилково знаходити їх. Як? Зовсім просто. Біля будь-якого стоку ледь помітна низина. Буйно ростуть трави. Хоч і вузенькою смужкою, але ховають стік надійно. Придивіться уважніше. Нема поблизу — пройдіть трохи.

Якщо знайдете в горах джерело, подбайте про нього. Розширте його, поглибте, дайте йому простір, щоб текло воно веселіше і давало життя лісу, птахам, звірині. А людям — свіжість, бадьорість.

Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні

–   первинні - без, в (у), від, для, по, через, при, про, над, під, до, з, ради

–   вторинні - задля, з-під, із-за, , поза, щодо

–   утворені від інших частин мови - близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з до у зв’язку, завдяки, незважаючи на тощо.

- це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті

До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.

— незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових та модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.

– фразові; так, ось, не, ні, навряд чи, аякже, авжеж

– словотворчі; би, б, хтозна-, завгодно, аби, дехто, -же

– формотворчі; хай, най-, б, би, нехай