Завдання 1. Зробіть повний морфологічний аналіз дієвідмінюваних форм. Горжусь, тривожусь, тішусь і надіюсь: вже на місяці людська нога (Ткач.).
Ти пам’ятатимеш цей день – не згубиш в пам’яті ніколи (Тют.).

-  інтелігентна інтелігенці такі складні поняття. що дає право вважати ту або іншу людину інтелігентом?

-я вважаю, що у першу чергу це коректна поведінка.

-так, це правильно. але, як визначити інтелегентна людина чи ні, якщо у різних колах спілкування про неї говорять по різному? на роботі вихваляють за вічливість та пунктуальність, а дома навіть не ймуть віри таким

-інтелегентна людина повинна бути коректною при будь-яких обставин. і ще я думаю, ерудованість людини теж визначає рівень її інтелегентності.

-ні, це спірний фактор, інтелігентність не стільки в ерудованості людини, у тому, чи багато книг прочитала, скільки в її вчинках, мові, у розумінні іншої людини, умінні ввійти в її становище, у почутті відповідальності за все, що оточує нас. такою може бути людина, яка не має освіти, та, що не відвідує художніх салонів і виставок.

-тоді можливо про інтелегентність потрібно судити за великими вчинками людини?

-знову таки ні,  нтелігентність виявляється не тільки у великому, але й у малому. уміння сперечатися, вести дискусі справжній інтелігент з повагою ставиться до свого опонента, ким би він не був, хоча б ідейним . раз вступив у дискусію — виявляй такт і повагу. а коли аргументом у суперечці стають образливі слова або виплеснута в обличчя опонента склянка води — яка вже тут інтелігентні справжній інтелігент ніколи не буде грубий і байдужий, заздрісний і зловтішний. йому це генетично чуже.

-ось ми з тобою вже самі вступили в та знаєш? я зрозумів, що інтелігентність — не набір знань і гарних манер, хоча вони дуже потрібні інтелігентній людині. от тільки коли це все освітлено багатством душі, небайдужістю до навколишнього світу, здатністю всотувати в себе нові знання і сприймати культурні цінності, тоді це називають інтелігентністю!