Провідміняти сорок птахів і сто грифів ! ів❤️❤️​

ГРИФИ

Нині фахівці розрізняють 15 видів грифів, які в залежності від живлення діляться на 6 різних груп. Сім видів роду Gyps харчуються в основному мертвечиною великих травоїдних, таких, як зебри і антилопи. Біля мертвечини інколи зустрічається декілька сотень птахів. Вони легко занурюють голову на довгій, рухливій шиї у нутрощі тварини. Гострим дзьобом ці птахи відривають шматки м'яса, а шорсткий язик допомагає їх ковтати. Африканський вухатий гриф і євразійський чорний гриф утворюють іншу групу. Вони не люблять літати за їжею на великі відстані. Біля падалі рідко зустрічається більше двох пар цих птахів. Вони відганяють від знайденої здобичі і білоголових сипів. Найчастіше ці птахи поїдають та кож і жорсткі тканини падалі. Третю групу утворюють індійський вухатий і африканський білоголовий грифи. Ці дуже обережні й обачні птахи рідко зустрічаються біля падалі в змішаних групах. Вони задовольняються розкиданими навколо шматками. Іноді вони самі вбивають слабких, хворих або молодих ссавців. Четверта група складається з двох видів, які харчуються схожим чином, але не є близькими родичами. Африканський бурий стерв'ятник, або гриф-чернець, і звичайний стерв'ятник - не дуже великі грифи. Вони збираються біля падалі великими зграями і поїдають все, що залишають їм більші грифи. Вони також вбивають дрібних плазунів, пташенят, комах, не гидуватимуть навіть випорожненнями великих хижаків. П'яту групу утворює один вид - ягнятник (Gypaetus barbatus), що живе в Європі, Азії і Африці. Харчується він головним чином кістками, які скидає зверху на скелі, щоб розбити їх на шматки. Представником останньої, шостої групи, є африканський пальмовий гриф, або грифовий орлан. Він харчується в основному плодами олійної пальми і мертвечиною.

Театр щедро удекорований всередині і є зосередженням досягнень скульптури і малярства галичини кінця xix ст. своє мистецтво проявили скульптори п. війтович, а.попель, е.печ, т.баронч, художники т.попель, м.гарасимович, т.рибковський, 3.розвадовський, с.ясенський та ін. при вході розташовані дванадцять живописних полотен, камеї вздовж фризу, які уособлюють страждання, самопожертву, волю, радість, смуток, красу, музику і танець. на рівні першого поверху знаходиться так званий дзеркальний зал, важливим еле­ментом оздоблення якого є дзеркала, розташовані одне навпроти одного для оптичного розширення залу. тут, над дверима і вгорі навпроти них, возвеличуються чотири жіночі постаті, що уособлюють любов (із амуром), заздрість (зі змією), материнство (з дитиною), гордість (із люстерком). над дзеркалами хороший настрій створюють зображення чотирьох пір року: весни (із квітами), літа (з сопілкою), осені (з поміж хризантем), зими (з вогнищем). у двох відсіках дзеркаль­ного залу зображення частин світу. європу в образі хлопчика, що мандрує з континент на континент, нагороджу ють найкоштовніпіими своїми скарбами: азія – перлами та мистецькими витворами японських і китайських художників, африка – алмазом і страусовим пір’ям, америка – золотом. три панно плафону відображують: у центрі – поезію (дівчина.яка слухає дзвін) та музику і танець (дівчина з арфою) -з одного та іншого боку. дзеркальний зал відкри­ває вигляд на проспект свободи. над білими мармуровими з теракотово-сірою мармуровою головного фойє розташовані скульптури трагедії і комедії зал має форму ліри (22,5 х 18,5 м) і може вмістити 1 тис. чол. його оформлення здій­снювали 10 художників під керівництвом с.рейхана, манеру письма якого можна оцінити, розглянувши вузький плафон над сценою – “апофеоз слави”. тут же бачимо старовинний герб львова, композицію “геній і ангел”. увагу є плафон на стелі, що складається з 10 секторів із зображеннями грації, музики, танцю, критики, драми, натхнення, вак ханалії, цноти, ілюзії, правди. зал удекорований не лише розписами і скульптурами, а й розкішними ліпниною, позолотою, різьбою, які в різних варіаціях переходять на три . ложі партеру обрамлені колонами. перший прикрашений двадцятьма унікальними картинами на сірому мармурі. другий “підтримується” атлантами і карі, третій – гермами. у нішах фойє було встановлено по груддя т. шевченка, і. франка, а. міцкевича, о. пушкіна, а в нішах дзеркального залу – м. лисенка, с. гулака-артемовського, м. глінки, п. чайковського.