Порівняльна характеристика лукаша та дядька Лева ​

Відповідь:

Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір’ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня”.

Лукаш і Мавка… Реальна молода людина і чарівна лісова істота. З співу сопілки почалося їхнє кохання.

Цей спів зачарував Мавку ще до того, як вона побачила Лукаша. Спів сопілки – це символ не тільки краси душі, кохання, а й узагальнений символ мистецтва та його впливу на людину.

У

“Лісовій пісні” головний конфлікт у покликанні людини, яке дає їй природа від народження, між красою і буденщиною, між добром і злом, любов’ю і зрадою. Мавка – центральний персонаж твору. В її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не кохати хлопця. Згодом лісова красуня побачила в Лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав:

Ні, любий, я тобі не дорікаю,

А тільки смутно, що не можеш ти

Своїм життям до себе дорівнятись.

Кохання, яке

прийшло до Мавки, зробило її щасливою, але й посилило її душевні страждання. Її поетичний світ, світ духовності зіткнувся з матеріальним світом.

Лукаш – як антипод добра і зла, розглядається як образ талановитої людини, що має хист митця, але його засмоктують дрібновласницькі інтереси. Під впливом навколишнього середовища Лукаш поступово втрачає щедрість, щирість, ніжність почуттів. Лукаш-вовкулака – це образ, сповнений протиборства людини з собою, людини з дискомфортом душі, що приводить до трагічного її кінця.

Мавка більш близька нам, бо вона бореться за кохану людину, її духовна краса виявляється у всьому: в любові до природи, в баченні її краси, в шанобливому ставленні до старших, в готовності принести себе в жертву заради інших, в умінні прощати й вірно любити.

Любов же Лукаша не витримує перевірки буденщиною. Він не зумів захистити своє почуття. Нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії – це ті негативні риси його характеру, що привели його до загибелі.

Отже, Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Мавці в кінці п’єси даровано душу. За що даровано лісовій дівчині безсмертну душу? За виплекане в собі кохання, за те, що навіть зневажена, її любов не перероджується в ненависть, помсту. Мавка бажає Лукашеві тільки добра – в цьому її велич над ним.

А трагедія Лукаша в тому, що він зрадив не тільки Мавку, – він зрадив себе

Від самого народження ми пізнаємо цей великий прекрасний, неозорний світ, вчимося жити в ньому так, щоб відчувати гармонію взаємин між людьми і гармонію співіснування з живою природою. саме ці проблеми порушує в своєму оповіданні "сім'я дикої качки" український письменник євген гуцало.  оповідання "сім'я дикої качки" знайомить нас з юрком і тосею —головними героями, які, потрапивши в одну й ту саму ситуацію, по-різному проявляють себе, по-різному до неї ставляться.   це невеличке оповідання залишає в душі глибоку рану, великий жаль за вчинок юрка. адже він втрутився в світ природи, порушив його гармонію, знищив сім'ю дикої качки — початок нового життя, знехтував материнськими почуттями і дитячими почуттями каченят. на мій погляд, юрко зробив це не задумуючись, адже потім він усвідомив свою помилку, але,виправити вже нічого не міг. як легко зламати гілку дерева, зірвати квітку або листок, але неможливо відновити їх життя. чому ж так безтурботно ми інколи ставимося до природи, яка робить наше життя яскравим, здоровішим, наповненим світом краси?   звичайно, я засуджую вчинок юрка і склоняюся перед тосею та сільськими хлопцями, які прагнуть врятувати каченят, захищають дику природу. міські діти трохи відчужені від природи, дибляться на неї як на місце розваги та здобичі. тому їм слід прислуховуватися до сільських дітей, які зросли в ній, вміють любити її і поважають її закони. мені здається, що більше ніколи в житті юрко не повторить свою помилку, бо все ж таки в душі він визнав свою неправоту.  оповідання "сім'я дикої качки" вчить нас відчувати себе частинкою природи, любити, турбуватися про неї, захищати і оберігати її гармонію. і тоді світ навколо нас буде добрішим і щасливішим.