До іть ! Твір-роздум "Пригоди і романтика" (Твори В. Нестайка, Я. Стельмаха, Л. Ворониної)
6 клас. Будь ласка як можна скоріше, в мене контрольна

Чи доводилося тобі мати якусь пригоду? Як вона закінчилася? Чи запам’яталася? Чому? Було в ній щось незвичайне, казкове, що викликало піднесення і радість, як під час свята?  Чи відчувався коли-небудь потяг до нового, загадкового, прекрасно-звабливого? На твій погляд, такого багато довкола?

Піднесений, емоційний стан людини називається романтичним. Життя без пригод, без романтичного було б нецікавим, буденним, нагадувало би біг на місці. Це те саме, що не мати свят.

Тому рано чи пізно кожна людина прагне вирватися за межі звичного і повсякденного.

Світова  література, частиною якої є й українська, має багато творів, у яких описано різні неймовірні пригоди, передано романтичний настрій героїв. Незвичайні події в них швидко змінюють одна одну, герої потрапляють у непрості, випробувальні ситуації, перед ними виникають перешкоди, які вони долають, перемагають зло і несправедливість. Це пригодницькі твори.

До них належать фантастичні й романтичні повісті, детективи.

Пригадай ті, які вивчалися на уроках зарубіжної літератури, – Ж. Верна, М. Твена, Д. Дефо, А. Ліндгрен, Дж. К. Роулінг… Поміркуй, чим саме вони запам’яталися, чи піднімали тобі настрій? В українській літературі також є чимало пригодницьких, романтичних творів.

Спеціально для дітей їх написали сучасні письменники В. Близнець, Я. Стельмах, В. Нестайко, Ігор Калинець, Ірина Калинець, Ю. Винничук, М. та С. Дяченки та ін. Зверни увагу: вони значно більші за обсягом, ніж оповідання, в них діє більше героїв, особливо другорядних, послідовно описуються важливі фрагменти їхнього життя, цікаві пригоди. Такі риси прикметні для епічного жанру – повісті.

Пригодницький твір – епічний твір, у якому описуються незвичайні або небезпечні події, сюжет розвивається швидко, інтригуюче, діють сильні, яскраві герої.

Повість – середній за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про певні важливі події життя, пригоди одного або кількох персонажів.

Людина народжується не просто для того, щоб їсти і пити. людина народжується, щоб творити добро і жити заради того, щоб зробити життя своїх нащадків кращим і щасливішим. тому проблема добра хвилювала і хвилює наших співвітчизників, які завжди напружено шукають рішення цього вічного питання. а чи замислювався хтось над таким питанням: «як часто ми робимо добро – нехай маленькі, але, інколи, дуже потрібні справи? ». більшості з нас, я впевнений, навіть на хвилину в голову не закрадалася така думка, або ж швидко втрачалася. не кожна людина прагне жити по правді, глибоко вірячи в добро, справедливість і чесність. але мені щиро хотілося б, щоб на землі панував мир і доброта. якби кожен з нас здійснював хоча б одну добру справу в день, наше життя здавалося б все більш і більш світлим. розмірковуючи над такими філософськими питаннями, я мимоволі згадую випадок, як одного разу мені довелося мамі, і в той момент моя виявилася незамінною. у мене на душі стає радісно і ясно, коли я бачу і усвідомлюю, що моя праця не пропала даром. отже, що ж такого доброго я зробив? можливо, я не зробив нічого , не зрушив гори і не врятував весь світ. мені здається, робити добрі вчинки в ім'я всього людства, а не для когось конкретного – це марна трата часу. якщо робити гарну справу, то краще – для реальної особистості. і, найголовніше, – ніколи не потрібно чекати чогось від інших, подяк або, ще гірше, – робити добро з корисливих спонукань. у цьому випадку всі справи будуть називатися не добром, а розрахунком! мені хочеться процитувати дитячу пісеньку: «якби жили всі поодинці, то давно вже на шматочки розвалилася б, напевно, вся земля». ми живемо в суспільстві, в якому дуже багато людей кожного ранку, дивляться у вікно на світанок, мріють про хороше та бажають, щоб до них добре ставилися. так от, роблячи невеликі добрі справи кожен день, ми ніколи не залишимося на самоті, бо завжди знайдуться вдячні нам люди. згадуючи ще один свій прожитий день, я можу сказати, що я не допоміг нікому у прямому сенсі, але я впевнений, що комусь моя привітлива посмішка, когось я підтримав словами, когось не змусив хвилюватися, бо виконував усі свої обов’язки. сьогодні я допоміг і своїм батькам, додавши до їх відпочинку хоч декілька хвилин. звісно, нічого героїчного я не зробив, але якщо кожен з нас буде проводити день хоча б так, як це зробив сьогодні я, наше життя з часом стане кращим і щасливішим.