НА ЦЕЛУЮ СТРАНИЦУ

Твір на тему:"Дорогою ціною" - повість про нелегку боротьбу за справедливість"​

Объяснение:

Дорогою ціною» — повість українського письменника М. М. Коцюбинського. Дія відбувається у 1834–1836 роках, саме тоді,коли в Україні існувала панщина

Головний герой оповідання — Остап Мандрика. Змалку він, «затаївши дух», слухав розповіді свого столітнього діда про Запорізьку Січ, про боротьбу українського народу за волю. Ці розповіді будили в голові дитини химерні мрії, формували вояцький запал. Пізніше, ставши дорослим, Остап на собі відчув соціальну несправедливість, і бунтарський дух його загартовувався. Він почав мріяти про волю і готовий був заплатити за неї дорогою ціною. Сила його прагнення до волі, як і прагнення усього українського селянства, підкреслюється метафорою: «Ярмо було накладене на шию дикому турові» й порівнянням: «Мов талії води під теплим подихом весни річкою текло вкраїнське селянство». Люди ховалися від панів, мов від дикого звіра. Остап любив рідний край, йому тут був знайомий кожен кущик, кожна стежка. Та панщина розлучила його з домівкою, до того ж пан погрожував віддати юнака в солдати, покарати за бунтарський характер. Хочу звернути увагу на те, що Остап не самохіть утік з України. Нижче наведена цитата доводить об'єктивність моєї думки.

Коли селянин опинився за Дунаєм, дивне почуття обхопило груди: замість радості — сильне обурення охопило його істоту. В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у рідному краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки. Однак, втеча за Дунай не принесла Остапові сподіваної волі. Разом із Соломією за короткий час перебування у плавнях, вони зазнали багато горя і страждань. Незабутнє враження полонить душу і серце, коли читаєш рядки оповідання про те, як знесилені, голодні молодята довго не могли вибратися з безмежного моря комишу. Особливе значення для розуміння Остапа мають описи його думок і переживань, коли він залишився у плавнях сам. Він не хоче вмирати, він хоче жити, бо «не зазнав усього, не жив ще». Йому хочеться відкритими очима подивитися на сонце, побачити світ божий, людей і кохану жінку.

Остап Мандрика — художнє втілення народної неприязні до панів, прагнення до волі. Він ненавидить рабські душі, не розуміє тих, хто з панського ярма. Мужність, волелюбність, готовність до боротьби, вірність у коханні.— саме на цих рисах акцентує увагу автор. Однак, тогочасні умови життя не сприяли пошукам правди, справедливості, поваги до простої людини.

yfcdadascvdbdf

Объяснение:

DHGJDHHhjjshdggwgsbbadhf

мені дуже подобається цей твір, його персонажі, а особливо, головна діюча особа твору – дон кіхот. якщо б у мене була змога звернутися до цього нерівнозначного персонажу, у листі до нього я б написала приблизно так:

«добрий день, шановний ідальго дон кіхот ламанчський! я зовсім невідома тобі людина, але я добре знаю твоє життя і твої прагнення, бо з задоволенням прочитала книгу про твої пригоди, написану сервантесом. з цього роману я дізналася, що справді ти був звичайним бідним дворянином і мав ім’я алонсо кехано. але ти був незвичайним ідеалістом і романтиком. все життя ти прожив, майже не звертаючи увагу на оточуючий реальний світ, бо реальними для тебе були лише літературні герої прочитаних тобою книг. більшість цих героїв – безкорисливі і шляхетні лицарі, що боролися з несправедливістю і захищали честь своїх прекрасних . лише на схилі життя ти нібито просинаєшся та загоряєшся ідеєю й самому пройти такий же лицарський шлях, як і твої улюблені книжкові герої.

якби я була поряд, я б вже тоді тебе попередила та спробувала б тобі розкрити очі на реальний світ. тебе не оточували щирі душею товариші і прекрасні , а поряд були лише обмежені односельці зі своїм практичним примітивізмом і здоровим глуздом. а дебела альдонса – прекрасна і чиста існувала тільки в твоєму, кехано, уявленні. та й небезпеки твої надумані, бо замість драконів у твій час були лише вітряні млини, а замість бойового лицарського коня у тебе була тільки безпородна шкапа. та, незважаючи на це, ти дуже мене приваблюєш, бо твоя відвага, душевна краса, благородство і лицарство є справжніми та йдуть із глибини твого серця і душі.

я б мабуть згодилася навіть відправитися з тобою у подорож і так точно, як і твій вірний супутник санчо панса, тряслася б поряд з тобою на маленькому віслюку. санчо у своєму житті не прочитав ні одної книжки, а ось мої знання могли б для тебе стати у пригоді. я впевнена, що я б гармонічно доповнила вашу компанію, у якій твоя висока духовна трагічність і лукавий та веселий народний дух санчо перетворилися у єдиний, цільний образ.