Анализ стихотворения Бориса Богаткова "Повестка"
Чтобы были эпитеты, метафоры и т.д

Нет в мире ничего выше и дороже, чем родина. она дает нам крылья для полета, освещает каждый наш шаг. родину нельзя выбрать. к ней можно лишь прикипеть всем сердцем, проникнуться величайшей и светлой безграничной любовью — любовью на всю жизнь.    но мало любить отчизну лишь в мыслях. только тот, кто делает все для процветания родной страны, для ее славы, только тот, кто не жалеет сил, а порой и жизни ради ее свободы и независимости, кто готов защищать ее территорию и границы, кто беззаветно уважает ее идеалы, знает , традиции, культуру родного народа, кто бережно лелеет родной язык, — только тот человек достоин называться патриотом.    я люблю свою россию. здесь я родился, впервые стал на ноги и вышел в огромный мир тропинками, которые начинались у родного порога. мне мила родная земля — земля, где я появился на свет. потому что в родных местах и солнце ярче светит, и небо синее, и деревья зеленее и выше. родная земля — как родная мать: добрая, щедрая, мудрая и бескорыстно любящая. она готова оберегать каждого из своих детей. но и человек должен быть готов на подвиг, на бой ради чести отчизны, то есть быть настоящим патриотом, а в мирное время работать на благо родины — тогда она будет богаче и краше, а ее сыновья и дочери смогут жить спокойнее и увереннее.  немає в світі нічого вище і дорожче, ніж батьківщина. вона дає нам крила для польоту, висвітлює кожен наш крок. батьківщину не можна вибрати. до неї можна лише прикипіти серцем, перейнятися найбільшою і світлої безмежною любов'ю — любов'ю на все життя.  але мало любити вітчизну лише в думках. тільки той, хто робить усе для процвітання рідної країни, для її слави, тільки той, хто не шкодує сил, а часом і життя заради її свободи і незалежності, хто готовий захищати її територію і кордони, хто безмежно поважає її ідеали, знає історію, традиції, культуру рідного народу, хто дбайливо плекає рідну мову, — тільки той людина гідна називатися патріотом.  я люблю свою росію. тут я народився, вперше став на ноги і вийшов у великий світ стежками, які розпочиналися біля рідного порога. мені мила рідна земля — земля, де я з'явився на світ. тому що в рідних місцях і сонце яскравіше світить, і небо синє, і дерева зеленіші і вище. рідна земля — як рідна мати: добра, щедра, розумна і безкорисливо любить. вона готова оберігати кожного з своїх дітей. але і чоловік повинен бути готовий на подвиг, на бій заради честі вітчизни, тобто бути справжнім патріотом, а в мирний час працювати на благо батьківщини — тоді вона буде багатшим і красивішим, а її сини і дочки зможуть жити спокійніше і впевненіше.