Виправте помилки, допущені в телефонних розмовах. 1.Куди ви дзвоните і що вам треба?
2.Ви нічого не придумали, як подзвонити в обідню перерву?
3.Я ж вам казав, що на конференції мене не буде.
4.Мені ніколи з вами теревені розводити, кличте директора до телефону.
5. Покладіть слухавку: ви на лінії, ви мені заважаєте!
6.Покличте Кирилюка. Його немає? Цього бути не може!​

хлопці знітилися. обом стало соромно. вони швидко вийшли з хати. 

- що будемо робити, антоне?

- не знаю. я б зараз під землю провалився від  

вони сіли під старою розлогою грушею, колись бабуся з її плодів варила таке смачне варення

- а кому ти продав ікону?

- опанасовичу в нього магазин є з всякою вже стільки часу й грошей нема. 

- треба шукати ікону! а гроші я знаю в кого можна позичити. бабусі недовго ще з нами

хлопці встали і попрямували до дороги.

  в крамниці, звичайно, ікони не було. опанасович сказав, що продав її якійсь старій жінці. а хто вона така - він не знає. сказав лише, що бачив її кілька разів на базарі - вона продавала сир, молоко, хлопці вхопилися за це і попрямували до місцевого ринку, хоч надії було мало. роман вже встиг позичити гроші в свого друга, аби лиш бабусю ві хлопці йшли поміж торгових рядів і вдивлялися в селянські обличчя. аж раптом роман почув як його кличе антон. брат стояв біля старенької бабусі перед якою був розкладений її нехитрий товар: сир, молоко, масло. хлопці з надією дивилися на

- діти, ви щось хочете купити? - запитала бабуся. 

- ні. - першим отямився антон. - це ви купили ікону в опанасовича десь півроку тому?

- так, я. а що таке?

хлопці чесно розповіли про все, що дивилася на хлопців. антон стояв блідий, йому було страшенно соромно, він хотів зірватися з місця і тікати, але не міг і

- то ви хочете, щоб я її вам повернула?

- продали, - вихопився роман.

- у нас є гроші, навіть, більше, ніж ви за неї заплатили.

- я ікон не . - відмовила стара жінка.

в обох похололо на серці - "не продасть! ".

- ми вас просимо, будь ласка! скажіть свою ціну!

- я ж сказала - я не ікон. я вам її ві, але ви мені обоє рік влітку. домовилися?

- так - так! - зраділи обоє.

троє вийшло з ринку і попрямували за місто. 

коли брати опинилися в хаті бабусі ганни, то стали і завмерли на порозі. з усіх кутків на них дивилися святі обличчя. в кімнаті було до 50 ікон.