Які реформи і нововведення були запроваджені К.Розумовим??​

Объяснение:

Судова реформа в Гетьманщині — реформа, проведена гетьманом Розумовським в 1760—1763 рр. Система судочинства до реформи мала таку структуру: нижчою інстанцією були сільські суди, де отаман судив козаків, а війт (із 2—3-ма помічниками) — посполитих; у містах залежно від їхньої категорії діяли магістратські або ратушні суди. Далі — сотенний суд (у складі сотника, городового отамана, писаря, хорунжого, війта та бурмистра); полковий суд (полковник, полковий суддя, судовий писар; при розгляді кримінальних справ обов'язково була присутня вся полкова старшина); Генеральний військовий суд; Генеральна військова канцелярія і, нарешті, гетьман. Правосуддя було прерогативою адміністративно-управлінського апарату. Найбільш активно втручались у вирішення судових справ ледь не всіх рівнів, часто дублюючи, а то й підміняючи роботу місцевих судів, Генеральний військовий суд і Генеральна військова канцелярія. Судова реформа розпочалася згідно з універсалом гетьмана К.Розумовського від 17 листопада 1760 з реорганізації Генерального військового суду. Останній у тому вигляді, що передував реформі, виник в Україні в серед. 17 ст. і діяв спочатку як суд першої інстанції у справах генеральної старшини, полковників та бунчукових товаришів, пізніше — як вищий апеляційний суд, рішення якого остаточно затверджувалися гетьманом. Із поч. 1720-х рр. відбувалося активне втручання царського уряду в діяльність Генерального військового суду. Вищою апеляційною судовою інстанцією фактично ставала перша Малоросійська колегія. Структура і значення Генерального військового суду мало змінилися і по смерті гетьмана Д.Апостола (1734), у т. зв. міжгетьманський період, коли вищою апеляційною установою була не лише «канцелярія правління гетьманського уряду», а й російський Правительствуючий Сенат. Становище докорінно змінилося з відновленням в Україні 1750 гетьманства.

Великая депрессия началась незадолго до биржевого краха 1929 года. после банкротсва крупнейших банков и капиталистических предприятий заводы остались без кредитов. в результате заводы были вынуждены заморозить свои проекты по модернизации и обновлению модельного ряда и сократить многих рабочих. из-за этого предприятия, которые должны были проводить модернизацию остались без заказов. из-за устаревания и ухудшения качества продукция соединенных штатов перестала пользоваться спросом у зарубежного потребителя. продать эту же продукцию в самих штатах так же не представлялось возможным, т.к. человек, оставшийся без работы будет тратить деньги лишь на самое необходимое. невозможность сбыта товаров к последующему разорению предприятий и сокращению работников. выйти из кризиса соединенным штатам . в этом нет ничего удивительного, т.к. отношения между странами на тот момент были весьма теплыми, а испортились они лишь после второй мировой войны. сталин, видя бедсвенное положение америки решил не вмешиваться в только что начавшуюся во вторую мировую, тем самым увеличивая ее масштабы. после нападения гитлера на война приняла грандиозный размах, а штаты получили огромный рынок сбыта для военной техники и оружия. для советского союза людские потери оказались не фатальными - всего через два десятка лет довоенная численность населения была восстановлена, но тем не менее американцы доглжны помнить, что своим благополучием они обязаны героизму советских солдат. сейчас ситуация повторяется - кризис 2008 года, который прододолжается до сих пор имеет те же причины, по сути это кризис перепроизводства. у европы был шанс из него выйти, воспользовавшись ситуацией на украине, но испугавшись последствий они им не воспользовались. повторение этого кризиса лишь доказывает преводсходство социалистической модели с эффективным планированием над капиталистической, для которой единственным средством к существованию является война.