Цікаві факти про Івана Мазепу​

лалалалалалаьалаоьад

Объяснение:

дмдпьгквдалпшпл по р

Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року у козацько-шляхетській родині Правобережжя. Батьком був Степан Адам Мазепа, а матір?ю Марина Іванівна Мокієвська. Їхньому шлюбу у 1638 році передувало засудження Степана Михайловича до позбавлення шляхетської честі через вбивство шляхтича Яна Зеленського.

Оскільки за цей необережний вчинок Степану загрожувало позбавлення шляхетської честі, врятувати його могло лише одруження.

Степану Мазепі загрожувало не лише позбавлення шляхетської честі, але й смерть. Врятувати його могло лише порозуміння з родичами загиблого і відшкодування збитків. Домовитися про це було непросто.

Тому "адвокатові" вдалося відтягнути на деякий час виконання вироку, а за цей час він встиг одружитися. Саме це швидке одруження та, імовірна, скора вагітність молодої дружини зіграли свою роль і невдовзі справу вдалося залагодити.

Яким було те весілля, невідомо, однак у належний час у подружжя народився первісток ? Іван Адам Мазепа. Ще через деякий час народилася донька Олександра (Олеся).

Долі усіх членів цієї родини склалися по-різному. Батько довгий час обіймав посади білоцерківського городового отамана та чернігівського підчашого. Під час Переяславської ради брав участь у переговорах з московитами на боці Богдана Хмельницького. Після його смерті активно підтримував гетьмана Івана Виговського. Помер у 1665 році

гуситские войны  — военные действия с участием последователей  яна гуса, а также между ними, вбогемии  (современная чехия), происходившие в период с  1419-го по  1434-й год.

в этой войне, в отличие от всех предыдущих крупных вооружённых конфликтов на территории европы, широко использовалось ручное  огнестрельное оружие. гуситская пехота, состоявшая в основном из чешских добровольцев, нанесла множество поражений более крупным профессиональным армиям и тяжеловооружённых рыцарей , австрийских, венгерских, польских и итальянских феодалов.

первоначально  гуситы  сплочённо воевали против католиков, организовавших на них серию крестовых походов, позднее их движение разделилось на умеренных («чашников»), примирившихся с католиками, и радикалов («таборитов»), потерпевших поражение.