317". І. Спишіть. Вставні та вставлені слова й речення в них виділіть потрібними
розділовими знаками і підкресліть.
Богодухів містечко непомітне. Було там правда щось тоді до 15
мешканців, була там правда і одна лікарня, і одна гімназія, і шість ниж-
чих шкіл, і навіть до двадцяти поганеньких промислових установ, але й
лікарня, і школи, взагалі всі культурні установи — все це було і по інших
повітових містечках, так що мешканцям нічим було й позадаватися тро-
хи. Правда богодухівські бублики як сказав би стиліст типу Гоголя надзви-
чайно смачні, таких бубликів мабуть нема в якійсь скажімо Умані; правда
на богодухівських горах стояв колись досить поетичний монастир - дехто
з місцевих патріотів навіть запевняв, що він поетичніший за славетний
Охтирський; правда в околицях міста є романтичні кучугури, а в самому
місті жили колись два незрівнянні юродиві-
Вася і Стьопа, але на жаль
правда й те, що слава про все це так і не пішла далі Богодухова (М. Хви-
льовий).
​

b

Объяснение:

школи, взагалі всі культурні установи — все це було і по інших

повітових містечках, так що мешканцям нічим було й позадаватися тро-

хи. Правда богодухівські бублики як сказав би стиліст типу Гоголя надзви-

чайно смачні, таких бубликів мабуть нема в якійсь скажімо Умані; правда

на богодухівських горах стояв колись досить поетичний монастир - дехто

з місцевих патріотів навіть запевняв, що він поетичніший за славетний

Друже, товаришу, пане, письменнику, поете, міністре, учителю, директоре, отче, охоронцю, стороже, сину, синку, хлопчику, хлопче, парубче, чоловіче, дядьку, спортсмене, командире, лікарю, сусідко, водію, дідусю, онуче, онуко, вихователю.

У кличному відмінку однини іменників першої відміни треба вживати закінчення -о, -е (-є), -ю. Тверда група має закінчення -о: дружино, сестро; м'яка група має закінчення -е: земле, Катре (а після голосного та апострофа — закінчення -є: мріє, Маріє); мішана група має закінчення -е: душе.

Іменники другої відміни утворюють кличний відмінок за до закінчень -у, -ю, -е. Тверда група має закінчення -е для більшості безсуфіксних іменників: друже, козаче; -у: якщо іменник містить суфікс на -к-, -ик, -ок,-ко (синку) і якщо це власні імена іноземного походження з основою на г, ґ, к, х (Фрідріху). М'яка група має закінчення: -ю для більшості іменників: Віталію, кобзарю; -е для деяких іменників, що закінчуються на -ець: кравче, хлопче, а для іменників середнього роду на -е кличний відмінок має форму називного. Мішана група має закінчення: -е (для власних назв з основою на шиплячий та загальних з основою на -ж, -р): стороже, тесляре та -у (для деяких іменників мішаної групи з основою на шиплячий, крім -ж, -р): викладачу, читачу.

Іменники третьої відміни утворюють кличний відмінок за до закінчення -е: любове, смерте та -и: мати.

Кличний відмінок однини четвертої відміни має форму називного та знахідного відмінків.