Не з прислівниками, які мають наголошені -анн-, -енн- завжди пишуть​

1. Борис Савович казав що право на пробачення треба заробити. 2. Ніхто не покривдить, якщо бути сумлінним і старатися, це обіцянка. 3. Вчительці дуже цікаво, як же це він свій авторитет здобув. 4. Хлопцю набридли ці лелеки, вбити хоче їх, але такого закону немає. 5. Антон Герасимович не падає духом, все ж таки в нього друге місце! Срібло! Мати не буде турбуватися за мене, вона знає, що зі мною все гаразд.

Пряма мова – это когда есть предложения и тот кто их сказал, автор слов. Это как пишут в рассказах, допустим:

Эти звёзды были сегодня особенно прекрасны. Двое подростков сидели на крыше дома и любовались красочным, ночным небом.

— Красивая сегодня луна) — произнесла девушка, глядя парню в глаза. (Вот к примеру, то что девушка сказала, это и есть "пряма мова", а что после тире, это слова автора, он оповещает кто это нам сказал)

Парень удивлённо посмотрел на неё.

— Умереть бы) — после этих слов он крепко её обнял. (Вот сново "пряма мова" и слова автора.)

Надеюсь я вам хоть как-то ^^