КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ 8 КЛАСУ ЗА ІІ СЕМЕСТР І варіант

І рівень
1. В умовах надмірного зволоження під мішаними лісами переважно формуються ґрунти:
А) сірі лісові; Б) дерново-підзолисті; В) чорноземи; Г) коричневі.
2. Найбільшу площу серед природніх зон в Україні займає
а). Зона мішаних та широколистих лісів,
б). Лісостепова
в). Степів

3. Серед природно-територіальних комплексів найнижчий статус має:
А) місцевість; Б) провінція; В) урочище; Г) район.
4. Найбільша частина степової зони України розташована в межах:
А) Подільської височини; Б) Придніпровської височини;
В) Придніпровської низовини; Г) Причорноморської низовини.
5. Вирівняні поверхні хребтів у Карпатах називають:
А) полонинами; Б) верховинами; В) бескидами; Г) перевалами.

6. Поширення грунтів на рівнинній частині підпорядковані закону:
а). Висотна поясніть
б). Широтна зональність

ІІ рівень
7. Установіть відповідність між типами ґрунтів та кліматичними умовами.
1 Дерново-підзолисті
2 Сірі лісові
3 Чорноземи
4 Каштанові
А Літо прохолодне, надмірне зволоження
Б Літо спекотне, недостатнє зволоження
В Літо помірно тепле, надмірне зволоження
Г Літо тепле, достатнє зволоження
Д Літо тепле, недостатнє зволоження
8. Установіть відповідність між типами режиму річок України та їх живленням.
1 Східноєвропейський
2 Карпатський
3 Кримський
4 Середземноморський
А Переважно снігове
Б Змішане з переважанням снігового
В Змішане з переважанням дощового
Г Змішане майже з однаковою часткою снігового та дощового, узимку — підземного
Д Переважно дощове

ІІІ рівень
9. Установіть послідовність розташування природних поясів від підніжжя до вершин на північних схилах Кримських гір.
А Пояс букових і грабово-букових лісів
Б Пояс букових і грабово-букових лісів із домішкою сосни
В Лісостеп і пояс дубових лісів
Г Яйла (гірський степ)

10. Установіть послідовність проведення меліоративно-природоохоронних заходів на рівнинній частині України в напрямку з південного сходу на північний захід.
А Охорона ґрунтів від водної та вітрової ерозії
Б Запобігання процесам вторинного засолення ґрунтів
В Збереження природної родючості чорноземів
Г Регулювання водного режиму перезволожених земель

IV рівень

11. Складіть порівняльну характеристику природних зон лісостепу й степу України.

1) а

2)в

3)в

4)б

5)а

6)б

7) 1б , 2а, 3г, 4д

8) 1г, 2б, 3д, 4в

9) в, а, б, г

10) б, а, в, г

11) У порівнянні з іншими зонами України Степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 С , температури лип-ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок.

Природних лісів у Степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал-ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси). Є й штучні лісові масиви. Повсюдно в Степу ство-рено лісові полезахисні смуги.

Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок,

У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав'ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками. Ґрунти — звичайні чорно-земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови-лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз-рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах.

Тваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу-ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак-терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли.

Рілля в стопу складає 75% земельного фонду. Лісостепова зона України

Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Середньоросійської височини. Північна межа (із Поліссям) проходить поблизу Львова, Ше-петівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова, а південна — по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія —— Красноград — Балаклія —Куп'янськ.

Рельєф Лісостепу різноманітний. На Правобережжі зона займає Волино-Подільську і Придніпровську височини, на Лівобережжі — частину Придніпровської низовини і відроги Середньоросійської височини.

Зональними типами грунтів є сірі лісові ґрунти (під лісовими маси-вами), а також типові чорноземи (під лучним різнотравним степом). У заплавах річок поширені лучно-чорноземні ґрунти, Клімат Лісостепу помірно континентальний. Із заходу на схід січневі температури змінюються від -5 до -8 °С, липневі — від +18 до +22 С. На заході випадає 550-750 мм, на сході — 450 мм опадів на рік. Густота річкової сітки зменшується із заходу на схід.

У Лісостепу переважають широколистні ліси, головним чином дібро-ви. Бук утворює великі масиви на крайньому заході. Граб характерний для лісів Придніпровської височини. На Лівобережжі домінує дуб із домішкою клена, липи, ясена. Соснові і сосново-дубові ліси займають піщані тераси річок.

Ландшафти Лісостепу сильно змінені людиною. За останні сторіччя лісистість зменшилася від 40-50 до 5-10%. Середня розораність Лісо-степу складає 75%, а на Лівобережжі — навіть 90%. Природні умови сприятливі для вирощування пшениці, кукурудзи, гречки, цукрового буряка і багатьох інших культур.

Для Лісостепу є характерним поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У лісах водяться лбсь, дикий кабан, козуля, вовк, барсук, куниця, білка. На степових ділянках типові тварини — заєць-русак, лисиця, гри-зуни (ховрашки, хом'яки, миші); із птахів — сіра куріпка, перепел.

Лісостеп України поділяється на чотири фізико-географічні провінції: Західне-Українську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережне-Дніпров-ську, Середньоросійську.  

Степова зона України

Степова зона займає близько 40% території України. На півночі Степ межує з Лісостепом по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія — Красноград — Балаклія — Куп'янськ. Степ охоплює Причорноморську низо-вину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської ни-зовини, Донецьку і Приазовсь

1)колебательные эпейрогенетические движения –  это постоянно меняющиеся, но не повторяющиеся во времени процессы медленных поднятий и опусканий земной коры. скорость таких движений в пределах геосинклиналей несколько см, на платформах несколько мм в год.

признаки поднятия территории:   высоко поднятые коралловые рифы, осушенные гавани и дельты рек, висячие речные долины, появление у рек, озер и морей новых террас..2)геотектоника - это наука геологического цикла, изучающая развитие и строение земной коры.3)сейсмограф  (греч., от seismos - колебание, сотрясение, и grapho - пишу)  — специальный  измерительный прибор, который используется для обнаружения и регистрации всех типов  сейсмических волн.4) область возникновения подземного удара в толще земной коры или в верхней мантии, следствием чего является  землетрясение.5)точка или зона, где произошло самое интенсивное землетрясение, называется эпицентром. он располагается над гипоцентром - подземным пунктом, где произошел разлом горной породы. эпицентр может находиться на твердой земле или на дне океана, в последнем случае вибрация поднимает огромные волны или вызывает подводные землетрясения. аппараты, регистрирующие землетрясения, называются