денис9645

25.02.2022 21:42

Українська мова

Есть ответ 👍

Відредагуйте текст Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив тумана
і зникає десь у гущині трав та верболозу. Можно піти стежкою, протоптанною
через лан ще з осіні, але Юрію Івановичу не хочеться тревожити солодкої
задуми колосья, що сховало цю вузеньку стежечку від людського ока…
Крізь туманову пелену видно чорнявий ліс. Не вмитий і не росчесаний, він
нехотя опускається з підгіря, щоб викупатися в любисткових луках і почати
своє літнє довго дення. А темні кущі лозняка — низькорослі, широко-спинні,
округлі — здаються худобою, що всю ніч пасласся в луках, а тепер з досвіту
розбрелася біля річки і ласує росою. Ось-ось вона нап’єтьсся і вляжецця біля
копиць на днювання.
Густа, обважніла від роси тиша. Тільки раз–по-раз пролітають у високості різно
барвні бабки, виспівуючи свої ніжні пісні. Вони бережуть спокій долини, що
прокидаєцця по волі й любить довго ніжитися. Невидимий оркестр оживає не
квапно, мовби вслухаючись у тишу, потім грає все владніше, та запальніше, не
знаючи спину до пізнього вечіра, чи сповнюється довколишня тиша
довколишньою музикою, яку човен відчуває по-своєму.