Определить из условий прочности допускаемую нагрузку (F) на стержневую систему
Принцип решения

ответ:

ой на горі два дубки,ти ж мене підманула,гуцулко ксеню

объяснение:

ой на горі два дубки

ой на горі два дубки, два дубки

та й злилися до купки.

вітер дубом хитає,

вітер дубом хитає, хитає,

козак дівку питає.

– ой, дівчино, чия ти?

ой, дівчино, чия ти, чия ти,

чи підеш ти гуляти?

– не питайся чия я,

не питайся чия я, чия я,

як ти вийдеш, вийду я.

– а я в батька один син,

а я в батька один син, один син,

погуляю хоч би з ким.

– а я донька мамчина,

а я донька мамчина, мамчина,

цілуватись навчена.

ой на горі два дубки,

ой на горі два дубки, два дубки

та й злилися до купки.

ти казала в понедiлок - пiдем разом по барвiнок.

я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

я казала у вiвторок - поцiлую разiв сорок.

ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.

я ж тебе пiдманула, я ж тебе пiдвела.

я ж тебе, молодого, з ума розуму звела.

ти ж його пiдманула, ти ж його пiдвела.

ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

ти казала у середу - пiдем разом по череду.

я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

я казала у четвер - пiдем разом на концерт.

ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.

ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

ти казала у п'ятницю - пiдем разом по пшеницю.

я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.

ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

я казала у суботу - пiдем разом на роботу.

я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.

ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.

ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

я казала у недiлю - пiдем разом на весiлля.

я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

полонину всю залила,

а в ній постать сніжно-біла, –

гуцул ксеню в ній пізнав.

він дивився в очі сині,

тихо спершись на соснині,

і слова палкі любові

він до неї промовляв:

приспів:

– гуцулко ксеню,

я тобі на трембіті

лиш одній в цілім світі

розкажу про любов.

душа страждає,

звук трембіти лунає,

а що серце кохає,

бо гаряче, мов жар.

вже пройшло гаряче літо,

гуцул іншу любив скрито,

а гуцулку чорнобриву

він в останню ніч прощав.

в черемоші грали хвилі,

сумували очі сині,

тільки вітер на соснині

сумно пісню вигравав: