Про що свідчило швидке поширення в Україні просвітянського руху?​

У Західній Україні поширювалася діяльність "Просвіт". На східноукраїнських землях вони виникли під час революції 1905- 1907 рр. (у Катеринославі, Одесі, Києві, Кам'янці-Подільському, Чернігові, Житомирі (9 "Просвіт" з 30 філіями). Діяльність "Просвіт" була тісно пов'язана з революційною, національно-визвольною боротьбою, що зумовило значну участь у цих організаціях опозиційних до царату діячів культури. Так, чернігівську "Просвіту" очолював М. Коцюбинський. Головна відмінність між східно-галицькими та наддніпрянськими "Просвітами" полягала в тому, що перші були централізованими, а другі працювали автономно. Крім того, західноукраїнські "Просвіти" намагалися бути відстороненими від політики, тоді як у Російській імперії в них від початку виявлялася тенденція до політизації.

Своїм головним завданням "Просвіти" вважали друкування книжок для народу, читання лекцій, здійснення театральних постановок, боротьбу за викладання українською мовою в школах, відкриття бібліотек тощо. Більшість східноукраїнських "Просвіт" після столипінського циркуляра 1910 р. було закрито. Широкий розмах просвітянського руху після революції 1917 р. свідчив, що, незважаючи на утиски, просвітянські ідеї охоплювали широкий загал української громадськості. Робота "Просвіт", яка пробуджувала національну та соціальну свідомість народу, пригніченого великодержавною колонізаторською політикою, була актом громадянської мужності, являла цінність навіть у моменти вимушеного "каганцювання" у напівлегальних умовах.

Объяснение: