Яка форма соціального протесту серед селян стає панівною на початку XX ст.?

Головними причинами соціальних протестів українського селянства протягом першої половини ХІХ ст. були посилення кріпосницького гніту і численні зловживання імперських чиновників.

Звільнитися від поміщицької залежності, отримати землю і волю та стати вільними виробниками – ось головна мета, якої хотіли досягти селяни внаслідок своїх виступів. Протести селянства відбувалися у різних формах. Селяни псували знаряддя праці, відмовлялися відробляти панщину і нести повинності, підпалювали поміщицькі маєтки, вбивали поміщиків та їхніх управителів, чинили збройний опір місцевій адміністрації та російським військам, тікали від своїх господарів.

Свідченням поваги до законів та бажання вирішувати суперечки в цивілізований іб із боку українського селянства було значне поширення подання скарг селян на зловживання поміщиків. Проте імперський уряд відповів на це забороною кріпакам скаржитися на поміщиків під загрозою покарання. Жорстокі покарання за скарги спричинили поступове згасання селянської надії на «справедливість» імператора та його урядовців. Інколи вони супроводжувалися розправами над володарями маєтків, що вчинялися за участю більшості селян. У відповідь на це власті розгорнули переслідування бунтівників. Села «втихомирювалися» військами, винних у заворушеннях селян тисячами відправляли на заслання і каторгу. Лише протягом 1822–1833 рр. із Наддніпрянської України було відправлено до Сибіру на заслання понад 12 тис. отчайдухів.

Объяснение:

Полки нового строя фор­ми­ро­ва­лись с учё­том опы­та ор­га­ни­за­ции на­ём­ных западно-ев­ропейских ар­мий. По срав­не­нию с по­ме­ст­ным вой­ском они име­ли бо­лее чёт­кую струк­ту­ру, од­но­об­раз­ное воо­ру­же­ние и фор­му оде­ж­ды, оп­ре­де­лён­ную сис­те­му ие­рар­хии ко­манд­но­го со­ста­ва, про­хо­ди­ли сис­те­ма­тическое во­енное обу­че­ние.