До іть будь ласка тест 5 клас​

Чи є в тебе друг? Чи надійний він?Чи підставить саме він плече в потрібний момент?

Ці всі питання не дають спокою, а чи знаєш ти хто такий справжній друг? Він не тільки має буди кращим для тебе він має бути не брехуном і так далі, а справжнім без маски. Як голосить українське народне прислів'я "Справжній друг не той, хто медом маже,а той хто правду каже"!

Отже, вибираючи друга краще подумай сто разів, аніж потім жаліти

Символічний світ сковороди можна трактувати як культуру. культура - це сукупність символів і загальний символ, за яких відбувається зустріч іманентного й трансцендентного. як біблія вимагає символічного прочитання, так і культура повинна виявити свій істинний смисл, схований за масивом символів. мета кожного символу біблії - вести людину до пізнання невидимого. перед очима людини повинна впасти завіса буквального, історичного світу й відкритися вічність. таким чином, завдяки третьому символічному світу, невидимий світ перетворюється на видимий і стає можливим для сприйняття. підсумком філософських і життєвих пошуків г.с. сковороди е розроблене ним учення про щастя. щастя він розглядав насамперед як стан незалежності від зовнішніх умов існування й стан душевного спокою. уся його філософія органічно пов'язана з його життям і спрямована на утвердження духовності як адекватного середовища людського існування. ідейну позицію г.с. сковороди вирізняло й специфічне ставлення до соціального світу, до сучасної йому цивілізації. він проповідував духовну активність індивіда, але це зовсім не означало його соціальну активність. український мислитель був в опозиції до сучасної йому соціальної організації й культури. водночас він не збирався змінювати існуючий порядок у цілому, підкоряти його певній ідеологічній системі. для нього дорожчий автономний індивід, який розуміє, що відбувається навколо. у цьому індивідові й слід розбудовувати все те, що належить до сфери духу, тобто культуру. мета людини - опанувати духовне багатство і таким шляхом досягти істинного щастя. заперечення г.с. сковородою сучасної йому цивілізації - це неприйняття того зла, що панувало в ній, але це не втеча від реальності, а спроба формування, вирощування в собі справжньої реальності - реальності духу, що і є культурою.