Поставте розділові знаки. 1.Минають роки і віки усе спливає хвилями ріки й життя нові нам ставить теореми. 2.Яка б хвилина не була гірка ти пам’ятай хтось завжди до . 3.Юлькові приємно він говорив про речі яких Лілі навіть не знала і почував себе першовідкривачем учителем. 4. Те що ми знаємо – обмежене а те чого ми не знаємо нескінченне. 5. Мелодійний спів пташки був немов насичений світлом воно пульсувало в її щебетанні і можна було подумати що то саме світло співає щасливим голосочком синиці. 6. Людина прагне знати і як тільки в ній згасає жага до знань вона перестає бути людиною.7. Що сіялось те нині зеленіє а що цвіло то нині одцвіта. 8. Де на круті й високі хвилі ударять звечора дощі там ходять хмари посивілі і глоду хмуряться кущі.​

Объяснение:

Минають роки і віки - усе спливає хвилями ріки, й життя нові нам ставить теореми. 2.Яка б хвилина не була гірка, ти пам’ятай хтось завжди до . 3.Юлькові приємно, він говорив про речі яких Лілі навіть не знала і почував себе першовідкривачем учителем. 4. Те що ми знаємо – обмежене , а те чого ми не знаємо - нескінченне. 5. Мелодійний спів пташки був, немов насичений світлом, воно пульсувало в її щебетанні і можна було подумати, що то саме світло співає щасливим голосочком синиці. 6. Людина прагне знати , i як тільки в ній згасає жага до знань вона перестає бути людиною.7. Що сіялось те нині зеленіє , а що цвіло то нині одцвіта. 8. Де на круті й високі хвилі ударять звечора дощі, там ходять хмари посивілі і глоду хмуряться кущі.

Відповідь:

45729

Н.в. сорок п’ять тисяч сімсот двадцять дев’ять

Р.в.  сорока п’яти тисяч семисот двадцяти дев’яти  

Д.в. сорока п’яти тисячам семистам двадцяти  дев’яти  

З.в.  сорок п’ять тисяч сімсот двадцять дев’ять

О.в.  сорока п’ятьма тисячами семистами двадцятьма дев’ятьма 

М.в.  на/у сорока п’яти тисячах семистах двадцяти  дев’яти

Пояснення: