Чем известен Пётр1? (Про реформы писать не надо

Объяснение:

Петр I Великий (родился 9 июня, 30 мая по старому стилю 1672 в Москве1; умер 8 февраля, 28 января по старому стилю 1725 в Санкт-Петербурге) — русский царь (1682) и первый император всероссийский (1721), создатель русского флота, основатель Санкт-Петербурга, полководец и дипломат, сумевший провести самые радикальные реформы в истории России. Его трудами страна превратилась в одну из наиболее влиятельных держав мира. Устройство и политика Российской империи вплоть до революции 1917 во многом оставались наследием Петра

Петр I Великий (родился 9 июня, 30 мая по старому стилю 1672 в Москве; умер 8 февраля, 28 января по старому стилю 1725 в Санкт-Петербурге) — русский царь (1682) и первый император всероссийский (1721), создатель русского флота, основатель Санкт-Петербурга, полководец и дипломат, сумевший провести самые радикальные реформы в истории России. Его трудами страна превратилась в одну из наиболее влиятельных держав мира. Устройство и политика Российской империи вплоть до революции 1917 во многом оставались наследием Петра.

В честь Петра I названы:

Острова: Остров Петра I (Тихий океан, у берегов Антарктиды)

Города: Петродворец (до 1944 — Петергоф), Петрозаводск, Петрокрепость (до 1944 — Шлиссельбург)

Музеи: Музей антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера)

Вузы: Военная Академия РВСН имени Петра Великого (Москва)

Больницы: Клиническая больница им. Петра Великого (Санкт-Петербург)

1849 народився Богдан Ханенко, промисловець, колекціонер, меценат, головний організатор Національного художнього музею. Навчався у Москві: спершу в гімназії, а потім – на юридичному факультеті університету. Здобувши звання кандидата права, переїхав до Петербурга, де вступив на службу до департаменту юстиції. Тут захопився колекціонуванням художніх творів. Вивчав історію мистецтва, бував на виставках, багато часу проводив у Ермітажі. Товаришував із Шишкіним, бував у Крамського та Айвазовського. 1876 Б. Ханенко призначений членом окружного суду у Варшаві, жив у Польщі. Вийшовши у відставку подорожував Західною Європою. З кінця 1880-х років оселився в Києві. Діяльність Б. Ханенка поширюється у кількох напрямках: сільськогосподарське і промислове підприємництво, фінанси, державна законотворчість, благодійництво, охорона здоров’я, народна освіта, історія, мистецтво. Він очолює Управління справами буряко-цукрових та рафінадних заводів братів Терещенків (своїх родичів з боку дружини), входить до складу управлінь кількох київських банків. Відомий як власник та дослідник цінних зібрань предметів археології та світового мистецтва, упорядник і видавець наукових каталогів (у тому числі французькою мовою), спонсор археологічних досліджень в Києві та по Україні, Ханенко у 1890-х роках очолив і довів до успішного завершення справу організації відкриття у Києві першого публічного музею (сьогодні в цій будівлі розміщується Національний художній музей України). Туди він передав значну частину своєї колекції – зокрема, безцінну археологічну збірку (3145 предметів). Видав збірник "Старожитності Подніпров'я". Був членом Археологічної комісії, Київського товариства старожитностей і мистецтв, Історичного товариства Нестора Літописця, почесним членом Імператорської Академії мистецтв. Незадовго до своєї смерті, Ханенко залишає заповіт, в якому доручає дружині підготувати й передати громаді міста його колекцію мистецтва, а згодом – увесь маєток та книгозбірню, а також великий прибутковий будинок по сусідству – для створення та підтримки існування в Києві музею світового мистецтва.

Підготовано за матеріалом сайту Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків