Образ Василия Теркина из поэмы Твардовского по главе "Поединок"

Главный герой поэмы является собирательным, обобщенным образом, воплощающим весь воюющий народ. О конкретной личности Василия Теркина не говорится почти ничего. Известно только, что ему за двадцать — ближе к тридцати, и что родом он, так же как и автор, со Смоленщины, что «на Карельском воевал — за рекой Сестрою».

Теркин — большой жизнелюб, «охотник жить лет до девяноста», встал в строй из запаса, служит в пехоте, в войсках, «самых близких к земле, к холоду, к огню и смерти». Для него война — обычная работа, которую нужно сделать правильно, умело, не ради славы, а «ради жизни на земле».

Автор неоднократно подчеркивает «обыкновенность» Теркипа и во внешности, и в поступках. В главе «На привале» автор так представляет своего героя.

Григорій Квітка-Основ'яненко — перший прозаїк нової української літератури

У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ'яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів'їв та приказок, Г. Квітка-Основ'яненко — зачинатель і перший класик прози нової української літератури.

Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво відображувати життя та побут селян, яскраво й точно описав народні звичаї і обряди. Письменник поставив у центрі своїх повістей образи трудівників-селян.

Уперше в українській прозі, хоч і трохи сентиментально, а іноді й з гумором, письменник вивів простих людей з народу, показавши їх найкращі риси: розум, чесність, почуття власної гідності.

Особливу увагу письменника привертала доля жінки-селянки, яка, крім соціального й національного, зазнавала ще й родинного гноблення. Зображуючи селянських дівчат, Г. Квітка-Основ'яненко до найбільш типових їх рис відносить скромність, працьовитість, простоту, ніжність, щирість.

Протиставлення багатих і бідних, селян і поміщиків зображується переважно в моральному плані. Письменник закликав дворянство служити своєму народові, гуманно поводитися з ним.

У повісті Г. Квітки-Основ'яненка "Маруся" зображено простих, благородних, душевних людей із народу, працьовитих, покірних і богобоязливих. Повість "Маруся" є і підтвердженням того, як письменник досконало знав народні звичаї і обряди: детально описано в повісті сватання, весілля, похорон, пересипана прислів'ями та приказками жива народна мова.

Объяснение: