Як Катерина ІІ ліквідувала рештки автономного устрою Гетьманщини?

В 1764 році цариця наказала Розумовському зректися гетьманства, й він це виконав. Влада від гетьмана перейшла знову в руки Малоросійської Колегії із генерал–губернатором Рум'янцевим на чолі. На заходи козацької старшини вибрати нового гетьмана цариця відповіла інструкцією, „щоб навіть сама назва гетьмана зникла, а не то, щоб якусь особу вибирати на таке становище“.»[1]

Управління Гетьманшиною перейшло до ІІ Малоросійської колегії, яку очолив генерал-губернатор Петро Рум'янцев, який від Колегії був незалежний, підпорядкований Сенату та імператриці.

Управління Гетьманщиною здійснювала канцелярія Малоросійського генерал-губернатора, яка керувала Малоросійською колегією, полковими та сотенними канцеляріями та судами всіх типів та рівнів. Головним завданням була остаточна ліквідація автономії Гетьманщини, але поступово і обережно.

1)зруйнувала Запоріську Січ

внешняя политика государства в эпоху ярослава мудрого была направлена на обеспечение безопасности границ и укрепление престижа государства. положение государства как буфера между западом и востоком определило два основных направления внешней политики - взаимодействие со степными и со странами европы. первое представляло собой военное противостояние кочевым , второе - дипломатические и торговые контакты с европейскими государствами.

русь и великая степь.  продолжалась борьба со степью. печенежские набеги на южные рубежи прекратились после жестокой битвы в окрестностях киева в 1036 г. по печенегов шли другие орды кочевников - узы-торки и половцы. с узами-торками, теснимыми с востока половцами, удалось сравнительно легко справиться в результате похода князей в 1060 г.  половцы  же закрепились в причерноморских степях и стали здесь господствовать, совершая постоянные набеги на киевское государство.