9. З дефісом треба писати прислівник А ходити по/нашому полю з турботою
Б по/нашому вікну б'є рясний град
в і по чужому, і по/нашому місту
гусе це зробимо по/нашому
10. З дефісом треба писати прислівник
А відпочиваємо по/перше вересня
Б по/перше, я не встигну приїхати
В води набралося по/перше вікно
гсходи до неї по/перше завдання
11. Разом треба писати обидва прислівники рядка
А до/дому, до/побачення
Б до/долу, до/останку
В до/гори, до/крихти
гдо/центу, до/волі
12. Разом треба писати обидва прислівники рядка
А в/знаки, в/ногу
Б в/зимку, в/цілому
В в/низу, в/основному
гв/середині, в/розсип
In ,
13. Окремо треба писати обидва прислівники рядка
Ана/жаль, на/зразок
Б на/диво, на/останку
В нальоту, на/дворі
Гна/руку, на/зустріч
14. Окремо треба писати обидва прислівники рядка
А день/у/день, час/від/часу
Браз/у/раз, коли/не/коли
В сам/на/сам, Пліч/o/пліч
годин/в/один, як/не/як
15. З дефісом треба писати обидва прислівники рядка
А по/друге, ані/скільки
Б по/східному, аби/як
В казна/коли, де/не/де
Гдесь/інде, спід/лоба​

Ми зараз живемо у вік космічних швидкостей і комп’ютерних технологій, у столітті, в якому кожного дня отримуємо різну інформацію. у кінці минулого століття багато вчених, осліплених великими можливостями кіно, телебачення й комп’ютера, прогнозували зникнення книжної культури взагалі. для чого паперові книжки, якщо можна подивитись фільм? так, можливості інформаційних технологій сьогодні досягли таких висот, куди не заглядали наукові фантасти. але я сподіваюсь, що книги назавжди залишаться великим надбанням людської культури. починаючи читати нову книгу, я чекаю зустрічі з новою людиною, героєм або негідником, принцом або жебраком. я аналізую той чи інший образ, створюваний автором, уявляю його одяг, рухи, погляди свого героя. саме цього не може дати віно та телебачення, вони ж пропонують вже готовий образ, не залишаючи простору для польоту фантазії. а читання книг передбачає роботу думки й серця, а не просто використання «готового продукту». важливо при цьому, які ми обираємо книжки. усім відомо, що зараз у продажу з’явилася велика кількість низькообробної літератури, тому треба бути розбірливим під час вибору книжок. можна «ковтнути» усі детективи і любовні романи, нічому не навчившись. а книга – це глибочезне, невичерпне джерело знань. тому не можна відноситись до книг, як способу відпочинку чи розваги. книжка повинна сприяти духовному розвитку людини. прочитую останню сторінку, закриваю книжку, а серце не хоче з нею розлучатися. вона увійшла у моє життя, за торкнула струнку моєї душі, ця книга змусила задумалися мене багато над чим. а може, я ще повернусь до неї, перечитаю, знайду щось нове. я вважаю, що кожен читач у справжній книзі знаходить для себе щось у будь-якому віці. не випадково до книги тягнуться й діти,, й дорослі, й дуже часто кілька поколінь в одній сім’ї «вихоплюють» один в одного одну й ту саму книгу. звісно, для пошуку певної інформації розумніше використати комп’ютер: він швидко знайде й надасть необхідну відомість. хіба не цікавіше побачити красу рослинного та тваринного світу або спостерігати за зміною молекули, ніж прочитати про це у підручнику? тут, звісно, книжка поступається кіно й телебачення, але якщо говорити про художні твори, я ніколи не обрав екранізацію. книжка передає нам досвід минулих поколінь, їхні ідеали, шляхи пошуку істини. і в наш час інтернету та космічних польотів книгу ніщо не замінить. я впевнений, що людство буде завжди берегти й цінувати книжку.