Батурин було зруйновано (ким і коли)?​

якщо описані події є осінню 1015 за «вересневим» початком року, а ярославу були ці ж 27-28 років, то він міг народитися лише у 987–988, що малоймовірно, однак, зважати треба і на дати народження його дітей (анна ярославна народилася близько 1032, коли її батькові було з 55 років, а ігор ярославич взагалі близько 1037, у 60-річного батька). а такий вік у середньовіччі вже був старечим, не те щоб у такого чоловіка ще могли народитися діти.[1]

василь татищев з недовірою відносився до звісток літописів про шлюб володимира. згідно з історіографом, ярослав народився у 978 році. таким чином татищев дійшов висновку, що шлюб володимира і рогніди мав би бути укладеним у 975 або 976 році. саме тому, як вважав татищев, і була війна володимира з легітимними синами святослава. судячи з усього, твердження про 76-річний вік ярослава з'явилося, щоб представити його старшим від святополка. таким чином його право на київський стіл мало б виглядати цілком законно. але існують точні свідчення на користь старшинства саме останнього. чимало вчених сумнівалися у твердженні пвл, нібито ярослав у 1054 мав 76 років. пізніші списки (никонівський, воскресенський) свідчать, що ярослав помер уже в 66 або 67 років. що й не дивно  — ці свідчення були вирахувані на основі інших літописних звісток про 28-річний вік князя у 1015.

додаткові свідчення про вік ярослава представляють антропологічні дослідження його скелета. у 1939–1940 саркофаг ярослава мудрого розкривали для проведення експертизи скелета князя. виявили його зріст на момент смерті  — 172—176  см, а варто припустити, що в молодості він був ще вищим. виявили перелом кісток, а також спадкову хворобу пертеса. але окрім іншого, вдалося визначити ще й вік князя на час його смерті  — 65-70 років. пізніші літописи, серед яких були тверські та густинські, свідчили, що до 2 років княжич не міг ходити, а зцілення відбулося незадовго до хрещення. на основі цих свідчень, а також антропологічних досліджень скелета ярослава, дмитро рохлін вирішив датувати його народження 986 роком.[2]

найранішою датою, зважаючи на саме 70-річний вік ярослава при смерті можна було б назвати 21 лютого 983 року. зважаючи на те, що ярослав був одним із 5 найстарших синів володимира (вишеслав, ізяслав, стополк, сам ярослав, мстислав), а корінь «яро» означав весну, можна припустити, що ярослав народився навесні 983 і помер у віці 70 (майже 71) років

зовнішність ярослав володимирович на княжій печатці. єдине прижиттєве зображення князя, що збереглось

у зовнішності переважали риси, притаманні слов'янам наддніпрянщини. він був людиною достатньо високою на зріст (173—176 см), із середнім видовженим обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми та з тонко окресленими, відносно неширокими вилицями. у іпатському літопису (рік 6524 [1016]), у розповіді про війну ярослава із святополком читаємо:

« ярослав на святополка, і стали вони обаполи дніпра. і не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних. і став воєвода святополків вовчий хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега [і] говорячи: "чого прийшли ви зі шкандибою оцим? ".[3]   » князювання княжий знак ярослава мудрого

наприкінці правління володимира великого, ярослав відмовився сплачувати щорічну данину києву, що становила 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом. під час приготування до походу, володимир помер.

після смерті свого батька володимира 26 листопада (день св. георгія) 1015 року ярослав мудрий в жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська святополка біля любеча і посів київський великокняжий престол, але 1018 року під натиском польських військ короля болеслава і, яких взяв собі на святополк, мусив покинути київ і утік до новгорода. після остаточної перемоги в битві над річкою альтою 1019 року ярослав мудрий став київським великим князем.