Дайте відповіді на запитання 1. Який навчальний предмет Софійка любила, а який ненавиділа?
2. Що подарував наречений Сніжани Софійчиній родині?
3. Яка була мрія в Софійки?
4. Чим кидалися хлопці в Ірку?
5. Як Софійка називала Вадима?
6. Яка кличка в корови?
7. Ким поповнилася родина Сніжани?
8. Що потрібно було зробити Софійці, аби потрапити в минуле й навпаки?
9. Ким влаштувався працювати Сашко?
10.Яке прізвище мала отримати Сніжана після одруження з Андрієм?
11.Від чого загинули Катерина, її чоловік, свекор і свекруха?
12.Яке дерево спиляли Сашко з Софійкою, щоб зняти прокляття?
13.Скільки книжок із серії про Русалоньку написала Марина Павленко?
14.Де тітка Сніжана познайомилась із Валентином?
15.Як звали Сашкових сестер?
16.Яку страву велів приготувати старець на обід за здоров’я Катерини?
17.Яке улюблене заняття Софійчиного дідуся?
18.Як звали хлопця, що подобався Софійці?
19.Яка старовинна річ у повісті іноді перетворювалась на машину часу?
20.Що вплинуло на вибір імені для тітки Сніжани?
21.Як Вадим називав Сашка?
22.Про кого були книжки, які подарувала тітка Сніжана Софійці?
23.Хто був двірником-дворянином у повісті?
24.Що потрібно було Софійці для того, щоб зняти прокляття з роду Кулаківських?
25.Ім’я головної героїні твору.
26.Як звали тітку Русалоньки?
27.Кличка кота баби Валі.
28.Мрія головної героїні.
29.Улюблений навчальний предмет Софійки.
30.Ім’я брата головної героїні повісті.
31.Кличка кошеняти, яке подарував Софійці Сашко.
32.Прізвище Ірки – однокласниці Софійки.
33.Ім’я першого нареченого Сніжани.
34.Улюблені квіти Софійки.
35.Місто, в якому мешкають головні герої твору.
36.Прізвисько художника.
37.Поетичні рядки якого поета згадуються в повісті?
38.В якому місті живе дочка Валентина?
39.Що обов’язково повинні одягати під вінець жінки із Софійчиної родини?

Найчарівніший прояв любові — кохання. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання змінює людину, в її душі ніби розквітає чарівна квітка, яка своїм тонким ароматом заповнює кожну клітину; кохання дарує людині радість, гармонію — саме таким є ідеальне уявлення про це почуття. Та чи існує таке кохання? Чи кожна людина зустріне його на своєму шляху?  На мою думку, кохання, у тому разі, коли воно дійсно справжнє, — це важке випробування. Таке почуття ніколи не покине людину, які б не були обставини. Йому байдужі відстань, час, вік, розставання. Не завжди можна ототожнити таке почуття із щастям. Навпаки, зазвичай воно приносить великі страждання, часто закінчується трагічно: смертю, в'язницею, божевіллям. Леся Українка писала : «Ні, то ти забула, яке повинно бути кохання справжнє! Кохання — як вода, — плавке та бистре; рве, грає, затягає й топить» («Лісова пісня»). Тому людина часто обминає своє справжнє кохання і знаходить буденність, у якій і проживає тихо та спокійно своє життя — без великого щастя, але й без великого горя.  Більш примітивні люди взагалі не здатні на це піднесене почуття. Для них кохання — лише задоволення фізіологічних потреб. Хоча така «штучна» любов і здається стабільною, іноді вона закінчується дуже швидко, або навіть переходить у відразу та ненависть. Бо люди не можуть жити разом протягом тривалого часу, не маючи нічого спільного. Таким чином, виникають конфлікти, що неминуче ведуть до руйнування хиткого сімейного союзу.  Трапляється й таке, що людина задля надбання матеріальних цінностей нехтує своїм справжнім коханням. Шлюб за розрахунком у сучасному житті — річ зовсім не рідкісна. Іноді ж навпаки — щире кохання стає неможливим через соціальну нерівність чи через інші життєві обставини, що його не стосуються.  

Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2016/12/tvir-na-temy-kohannya-shchastia-chu-vyaznucia-bog-vid-yakoyi-zahovav-klyuchi.html

Объяснение: