Чи має рацію кінь шептао що краще й далі прикидатися сірим конем.
НАПИСАТИ У ВИГЛЯДІ ТВОРУ

Сюжетна основа твору — проста. поховання на аскольдовій могилі ук- раїнців-воїнів. проте твір більше емоційний, ніж розповідний. читач дізна­ється про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна а їх немає не буде вже ніколи. вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою україну. ліричний герой — збірний образ. це тридцять мучеників. це — україн­ський цвіт! їхня загибель — початок кривавої дороги. скільки ще того цвіту загине? що було далі, ми вже знаємо. далі був така перспектива думки. від 1918 року до кінця xx століття. у поезії «пам'яті тридцяти» багато символів. сонце, вітер, дніпро — символи життя, можливого щастя, радощів, кривава дорога — нещасливе майбутнє. символічний і образ каїна. те, що загинули дуже юні, а навкруги буяє життя, ще більше загострює усвідомлення такого тяжкого лиха, такої втрати, неприродності смерті. разом із юнаками загинули і їхні ненароджені діти, онуки, правнуки, яким так і не судилося побачити свою україну. емоційному наснаженню твору сприяють стислі речення, точні вислови, закінченість думки у двох коротких рядках. вірш короткий, як сплеск болісної розповіді. розділові знаки: тире, двокрапка, багатокрапка, знак оклику й знак питання (у риторичному запитанні «на кого завзявся каїн? »), однакове закін­чення й початок твору — усе сприяє створенню відповідного настрою, нарос­танню емоцій. влучні епітети (славних, молодих, коханий, кривавих) і метафори {сонце квітне, вітер грає, рука посміла знятись) художньо збагачують твір.