malyshkala1234

25.11.2020 04:30

Литература

Есть ответ 👍

1. Характерні риси якої модерністської течії відображені у творчості М.Коцюбинського? а) символізм; б) неоромантизм; в) експресіонізм; г) неокласицизм; д) імпресіонізм. 2. Вкажіть тему новели «Цвіт яблуні»:
а) показ нужденного життя творчої інтелігенції, через що гине дитина; б) показ творчих пошуків, «муки творчості» митця, що передано у різноманітній повноті емоційного стану ліричного героя;
в) тема психологічної роздвоєності людини у трагічний момент смерті дитини, коли співіснують в одній особі митець і батько; г) тема конфлікту митця і суспільства, коли особисте життя митця, зокрема смерть дитини, переважає над обов’язком служіння народу.
3. Кому М.Коцюбинський присвятив новелу «Інтермецо»?: а) дружині; б) Є.Чикаленку; в) М.Жуку; г) кононівським полям; д) синові.
ІІ РІВЕНЬ (4-6 б) 4. Вкажіть, про кого йдеться у новелі «Інтермецо»:
а) про інтелігента, який відчуває тимчасову втому від напруженої просвітницької праці на ниві культурного розвою; б) про людину, яку втомило місто з усією складністю і багатогранністю його проблем і яка
прагне заспокоєння, усамітнення в степах; в) про громадського діяча, який хоч і відчуває втому, але постійно думає про різні політичні
форми боротьби за соціальну справедливість; г) про митця, який відчуває емоційне виснаження після тривалої, але плідної праці.
5. Як розкривається «Я» героя у творі «Інтермецо»? а) через авторську характеристику; б) через портрет; в) у діалогах з іншими персонажами;
г) через численні характеристики інших персонажів; д) у його внутрішньому монолозі.
6. Визначте за фрагментом твору
Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу, як засмалило тіло… (Я себе ловлю, що до сонця звертаюсь, як до живої істоти. Невже се значить, що мені вже бракує товариства людей?),
у чому полягає новизна оповідної манери М.Коцюбинського у новелі «Інтермецо»:
а) у монолозі, який сприяє максимально конкретному, реалістичному змалюванню навколишньої дійсності; б) у монолозі («потоці свідомості»), що розкриває різнорівневий рух людської свідомості через тезу-антитезу-синтез;
в) у внутрішньому діалозі, що розкриває суперечності внутрішнього життя людини; г) у назві та іменах дійових персонажів.