Какими были основные тенденции экономического развития западноукраинских земель 20 века ​

у ранній новий час значна частина людства здійснила нечуваний за значенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому «славне» середньовіччя. зміни торкнулися всіх сторін організації людського суспільства та його повсякденного життя. настав час підбивати підсумки.

варто пригадати! 1. які країни західної європи у xviii ст. слід вважати найбільш розвинутими? 2. у чому, на ваш погляд, полягають причини відставання країн сходу від розвинутих європейських країн? 3. які наукові відкриття раннього нового часу, на вашу думку, можна назвати революційними?

світ у новий час.

завдяки великим ічним відкриттям у світі майже не залишилося земель, невідомих людству. були встановлені зв’язки між більшістю цивілізацій європи, азії, африки та америки. проте саме в новий час стає зрозумілим, що країни європи випереджають інші держави за економічним розвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгувати з іншими країнами америки, африки та азії, але й захоплювати їхні землі. уже в xvi ст. виникають перші колоніальні імперії — іспанська та португальська. згодом колонії почали захоплювати інші країни західної європи — ія, франція, нідерланди. за рахунок захоплення сибіру значно зросли володіння росії, яка перетворилася на найбільшу за площею державу світу. правителі європейських держав дивилися на весь інший світ, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.

молода держава сполучених штатів америки, яка виникла в боротьбі з ією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. крім того, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного простору земель, які в доколумбові часи належали індіанцям. рабство й ставлення до чорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. здавалося, що громадянська війна була неминучою.

на відміну від європи, великі держави сходу не брали участі в завоюванні світу. розвиток цих країн гальмувало панування традиційних економічних відносин, релігійні забобони та необмежена влада монархів. навіть османська імперія, яка ще в xvii ст. становила загрозу для європейських столиць, наприкінці наступного століття вже не могла змагатися з європейськими імперіями й почала втрачати свої володіння.