Розкрийте пасіонарну та керівну роль Б.Хмельницького в ході війни

Україна під час коротких періодів незалежного існування ніколи не знала справжньої стабільності. Сучасна Українська держава теж рухається від кризи до кризи. Населення країни не задоволене ні суспільно-політичним становищем у державі, ні власним рівнем життя. І завжди в українській історії поставала проблема відсутності авторитетного політичного лідерства. Одним з небагатьох винятків є постать Зиновія-Богдана Михайловича Хмельницького (27 грудня 1595 (6 січня 1596) – 27 липня (6 серпня) 1657 рр.) – видатного українського військового, політичного та державного діяча, першого гетьмана Війська Запорозького, творця Української козацької державності.

В українській історіографії наголошують на суб’єктивному факторі початку революції – особі Богдана Хмельницького. Об’єктивні передумови революції існували і під час козацько-селянських повстань кінця XVI- першій половині XVII ст., але лише першому українському гетьману вдалося досягнути успіху та ще й під час десятиліття «золотого спокою» – так поляки називали час 1638-1647 рр. Тоді польська шляхта жорстко придушила опір козацтва 1637-1638 рр. і сподівалася, що «хлопство» уже ніколи не підніметься з колін. Богдан Хмельницький збунтувався через особисту образу/ що є характерним для українців, але в результаті не тільки послабив тиск Польщі на Україну, а й започаткував процес демонтажу Речі Посполитої і зникнення її з міжнародної політичної арени. Унікальність постаті Богдана Хмельницького полягає у наступному:

1) Богдан Хмельницький вміло маневрував між заможними верствами суспільства та козацькою голотою, що було особливо важливо в умовах соціальних заворушень після підписання Корсунського та Білоцерківського мирних договорів;

2) за період гетьманства Богдана Хмельницького було утворено унікальне державне утворення – Українську козацьку державу, що зупинила денаціоналізацію, окатоличення та соціально-економічні утиски українців;

3) в умовах ієрахізованого середньовіччя Богдан Хмельницький, що не мав високого титулу, спромігся легітимізувати свою владу і налагодити міжнародні відносини з рядом європейських держав. Проблемою легітимізації пояснюються походи сина Богдана Хмельницького Тимоша на Молдавію і боротьба за престол молдавського господаря;

4) значною є роль Богдана Хмельницького як військового полководця. Постать гетьмана у військовому плані зазвичай порівнюють з вождем Англійської буржуазної революції О.Кромвелем, який не знав військових поразок;

5) у результаті Національно-визвольної революції під керівництвом Богдана Хмельницького були здійснені буржуазні перетворення – ліквідовано феодальні відносини і розпочато формування козацького землеволодіння капіталістичного типу. Українська революція відноситься до ранніх буржуазних революцій і якщо б не військові втручання сусідніх держав і доба «Руїни», то Україна б стала модерною буржуазною країною поряд з Англією, Нідерландами і Францією;

6) очільник Козацької держави зупинився за крок від формування української монархічної династії, що стабілізувало б статус Козацької держави і надало б їй більшої легітимності в умовах домінування в середньовіччі монархій;

7) Богдан Хмельницький проявив неабиякі дипломатичні здібності, що дозволили Україні маневрувати на міжнароднополітичній арені в процесі протистояння з Річчю Посполитою. Для козацького ватажка угода з Московським царством була тимчасовим військово-політичним союзом, і не провина Богдана Хмельницького, що його наступники дозволили перетворити домовленості з Москвою в фактичну анексію України.

Феномен Богдана Хмельницького, який зумів здолати одну з найсильніших тогочасних держав Європи і розбудити пригноблене українство, вселяє оптимізм і сьогодні. Є надія, що, як і в середині ХVІІ століття, і сьогодні з’явиться в Україні загальнонаціональний лідер, який очолить національне відродження. Приклад Богдана Хмельницького стверджує, що таким провідником може стати кожен українець, що повірить в себе і зможе реалізувати бажання нації і потреби державності

Объяснение:

выбери что-то из этого за

галицькі,перимишльські,звенигородські,теребовльські,володимирські,луцькі, белзькі і холмські землі,а також поділля і бессарабія.