ів будете кидать забаню !​

i. що таке головні та другорядні члени речень.

ii. спільні та відмінні ознаки головних і другорядних членів речення.

1. ознаки і функції головних членів речення (з ).2. види другорядних членів та їх роль у реченні (з ).

i. головні члени речення — це підмет і присудок. другорядні члени речення — це додатки, означення, обставини. вони пояснюють або уточнюють головні члени речення й залежать від них.

ii.  головні члени речення:   підмет — головний член речення, що означає дійову особу або предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? підмет завжди пов’язаний із присудком і найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку (на землю глянули тихі зорі (м. рідше — дієсловом у неозначеній формі або числівником (лиш боротись — значить жить! (і. франко). «три» у щоденнику виглядає не дуже симпатично).присудок — головний член речення, який характеризує підмет за дією, станом або ознакою і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? присудок завжди пов’язаний із підметом. він найчастіше виражається дієсловом (ліс дрімав у ранковій тиші), рідше — прикметником чи іменником (вірний приятель — то найдорожчий скарб (нар.

ii.  другорядні члени речення: додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або стан, і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками, а також усіма іншими частинами мови у значенні іменника (стали їсти кашу. з’їли все, що було в буфеті).означення — другорядний член речення, що вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) та скільки? (лише в непрямих відмінках). означення найчастіше виражається прикметником, займенником, числівником; рідше — іменником (кубло змії, русалчине волосся писав на склі мороз-поет (в. свідзіобставина — другорядний член речення, який виражає різноманітні ознаки дії або іншої ознаки (місце, час, причину, мету, спосіб, умову) і відповідає на питання де? коли? чому? з якою метою? як? та ін. обставини найчастіше виражаються прислівниками або іменниками з прийменниками (уранці (коли? ) йшли (як? ) бадьоро, швидко, легко: вітер дув (як? ) збоку, а не (гр.