Традиції давніх греків​

Здебільшого греки харчувалися рибою, овочами, оливками, хлібом, часником, запиваючи їжу легким, розбавленим водою, вином. М'ясо вживали лише багатії, та й то під час свят і жертвоприношень.

Оселя грецької родини приховувала приватне життя від стороннього ока. Глухі стіни будинків з невеликими віконцями під карнизом — це все, що можна було побачити з вулиці. Двері та вікна кімнат виходили на внутрішній двір -перистиль, оточений тонкими колонами. Спершу житло складалося з трьох-чотирьох кімнат. Згодом винайшли каналізацію. Будинок поділявся на чоловічу частину і жіночу.

Побут стародавніх греків складався під впливом природно-кліматичних умов Балканського півострова. Під спекотним сонцем елліни носили легкий одяг без рукавів. Нижній одяг, хітон, у чоловіків був дуже довгий, але згодом став коротшим — до колін. Жіночий хітон носили так: дівчата підперізували його в талії, а жінки — під грудьми.Жінку в грецькому суспільстві не шанували. Шлюб укладався лише для продовження роду. Під час обряду, що відбувався в оселі чоловіка, співали шлюбні пісні та приносили жертви домашнім богам-покровителям. Чоловіки, як правило, були набагато старші від дружин. Діти перебували під владою батька. Дружина відразу ж після весілля потрапляла у залежне становище.Культура греків розвивалася в умовах рабовласницької держави. Раби, виконуючи всю тяжку роботу, вивільняли громадянам час для духовного розвитку: греки любили театр, присвячували свій час науці, філософії, мистецтву тощо.  

Захват варварами западных регионов империи в результате к террору и социальному хаосу и воспринимался многими современниками как апокалиптическая катастрофа. другие же, наоборот, видели в нем акт божественного суда и промысла божия. св. иероним в своей переписке, оплакивая разрушение римского мира, прямо предсказывает явление антихриста и сравнивает варваров с дикими зверями. в глазах поэта пруденция варвары так же отличаются от римлян, как немые четвероногие звери от двуногих и разумных людей. однако другие писатели, как великий св. августин в «граде божием», пытаются осмыслить катастрофу в более христианском духе, истолковывая ее как наказание за грехи языческого рима. марсельский священник сильвиан идет дальше и превозносит нравственные качества варваров, похожих на наивных детей, противопоставляя их римскому упадку и безнравственности; он видит в их пришествии возможность распространения христианства. прости, возможно это не то, что тебе нужно.