Прочитай текст и выполни задание. Познакомься с точкой зрения семиклассника:
«А я не пользуюсь Интернетом. У нас дома большая библиотека. Я могу в любой момент взять
понравившуюся мне книгу».
Какие новые читательские возможности появились бы у семиклассника, если бы он стал
пользователем Интернета?
Используя информацию из текста, приведи два примера новых читательских возможностей.
Еще два десятилетия назад, для того чтобы найти ответ на интересующий тебя вопрос, нужно было
отправиться в библиотеку и провести там довольно продолжительное время. Современным школьникам
достаточно нажать несколько кнопок, чтобы получить ответ на нужный вопрос.
Чтение ещё совсем недавно было «последовательным». Раньше брали книгу, читали и, если информации
было недостаточно, брали другую, третью. Чтение в Интернете становится «параллельным»: мы можем
одновременно обращаться к разным источникам информации. Такую возможность дают гиперссылки,
позволяющие перепроверять, дополнять, уточнять, сравнивать информацию по теме в разных
ИСТОЧНИКАХ.
Информация в Интернете часто сопровождается анимацией, мультипликацией, нередко напоминающей
весёлые комиксы, которые хорошо запоминаются
в Интернете свобода в выборе информации. В любую минуту читателю доступно содержание
практически любой книги, статьи, получение любой справки
Чтение в интернете формирует особые читательские навыки нужно уметь выбрать из множества текстов
те, которые дают наиболее точную и развёрнутую информацию.
Интернет требует скорости восприятия информации. Благодаря этому человек учится воспринимать в
течение короткого времени большие объемы информации
Чтение в Интернете даёт возможность более осознанно читать литературные произведения. Можно
запросить информацию из исторических справочников, словарей, и многие непонятные слова и
описания станут ясными и будут пониманию.
С распространением Интернета чтение книг не уйдет. Дело не в том, какое средство будет выбираться
книга или компьютер, где будет текст на бумаге или на экране монитора. Дело в другом: что именно
будут читать, как будет идти процесс восприятия и понимания текста и какую информацию, какие знания
можно будет воспринимать с различных медиа-ресурсов.​

Объяснение:

Гобсек. Головний герой повісті – лихвар Гобсек – "людина-вексель", "уособлення влади золота". Проте бальзаків Гобсек – не зовсім типовий лихвар. Його особливість полягає в тому, що він скнара-філософ. Система поглядів Гобсека на життя складалася поступово. Він пройшов довгий шлях і багато пережив, перш ніж упевнився, що "всюди йде боротьба між багатими і бідними". "У мене принципи змінювались відповідно до обставин, доводилося змінювати їх і залежно від географічних широт", – зізнається Гобсек Дервілю. Внаслідок важкого життєвого досвіду він дійшов сумних висновків про природу людини, виробив систему поглядів, які вже не змінювались. Важливе місце у цій системі посідає "інстинкт самозбереження", "особистий інтерес", а з усіх земних благ тільки одне, з його точки зору, варте того, щоб людина його домагалася, – "це… золото. У золоті сконцентровані всі сили людства", – вважає Гобсек. І золото для нього – це передусім влада, воно є її символом: "Я володію світом, не втомлюючи себе, а світ не має наді мною найменшої влади".

Його біографія детально демонструє, що зростання Гобсека і йому подібних пов'язано з першими періодами становлення капіталізму, періодом початкового накопичення статків. Читач тому і не дивується, що серце головного героя у такому становленні остаточно перетворюється на "зливок металу", його не зворушують людські нещастя й страждання. Гобсеку не властиво жаліти або співчувати своїм боржникам-"жертвам". Ці жертви іноді "обурювалися, кричали в нестямі, а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку".

Але ж таким жорстоким герой був не завжди. В юності це був романтичний, сповнений натхнення юнак. Та життєві обставини схилили його до думки про нікчемність людської природи. Бачачи, яким чином впливає на людей золото, як воно їх підкорює, – Гобсек прагне отримати таку владу. Все своє життя герой накопичує гроші, вижимаючи їх зі своїх клієнтів, майже нікого не шкодуючи. Та чи дійсно вони принесли йому щастя? Адже він не витрачав їх ні на добрі справи, ні на власні забаганки. Він просто ніби колекціонував золото, втішаючись самою його наявністю. Гобсек зневажає аристократів. І виявляє цю зневагу не тільки тим, що навмисне бруднить своїми чобітьми пухнасті килими в розкішних особняках. Він їх підштовхує до банкрутства і моральної деградації, а сам зловтішається, насолоджується їхнім падінням. Слідкуючи за хитрощами графині де Ресто, він подумки промовляє: "Розплачуйся за всю цю розкіш, за свій титул, за своє щастя, за переваги, якими ти користуєшся. Щоб охороняти своє добро, багатії винайшли трибунали, суддів, гільйотину, до якої дурні люди самі пориваються, наче метелики до вогню. Та хоч ви й спите на шовках і шовками укриваєтесь, а під усмішкою скрегочете зубами і страшні химери впиваються вам пазурами в серце".

Портрет Гобсека складається з різних ознак, особливу роль у змалюванні яких відіграють порівняння. Вони підкреслюють безжиттєвість і безбарвність .

https://www.ukrlib.com.ua/review-zl/printit.php?tid=9901

Далі перепишіть скорочено з цього сайту .

Тому що багато символів не можу сюди вставити )