Скласти твір широчінь душі нашого народу​

Пригоди маленького жолудя на великому-превеликому дубі, що ріс на узліссі, одного літа виріс жолудь. звісно, він був не сам: на цьому дубі було дуже багато жолудів. висіли жолуді й розмовляли між собою, милувалися небом та лісом. прийшла осінь, жолуді один за одним достигали та падали на землю. впав на землю і наш жолудь. раптом хтось взяв його і поклав у кишеню. це був хлопчик, він прибіг сюди разом з друзями по жолуді. вони любили грати у війну і жолуді у них були за кулі. того дня вони теж побігли на пустир і грали у війну, жолуді один в одного. жбурнули жолудя у повітря, полетів він високо-високо і впав на землю поряд з маленьким струмком. хтось з хлопців наступив на жолудь, вдавивши його у землю. більше жолудь нічого не бачив. скоро настала осінь і жолудь міцно заснув. прокинувся він тільки коли настала тепла весна. але це був уже не жолудь: на березі струмочка простягнув листя до сонця маленький дубок.