Твір роздум про сліпого музиканта​

Відповідь:

Повість «Сліпий музикант», написана в 1886 році, дає відповідь головне питання людського життя "Що таке щастя?"

«Людина створена для щастя», але щасливим не створений. Чи буде людина щаслива, це залежить від нього самого, від його розуміння счасть і від його зусиль. Цьому вчить повість «Сліпий музикант».

Дитина народилася сліпою. Страшне нещастя, найстрашніше, яке тільки може бути. І так як його сліпота невиліковна, Петро Попельський, здавалося, приречений на нещасну життя.

«Моє життя наповнена однієї сліпотою, - говорить він. - Ніхто не винен, але я найнещасніші всякого жебрака ». Він став злим і дратівливим егоїстом. «Та сама рука, яка позбавила мене зору, коли я ще не народився, і вжилися в мене цю злість ...» Фізична сліпота з'єдналася зі сліпотою духовної, коли людина нічого не бачить і не хоче бачити, крім себе.

Але Петро прозрів. Він не став зрячим, але перестав відчувати себе нещасним. Цьому допоміг дядько Максим, старий боєць, який знав, що справжня життя не животіння, що не спокій, а праця і боротьба. «Він мріяв для Петра нема про спокої, а про можливій повноті життя». Повнота життя лише в єднанні з людьми. І Максим посилає в подорож з жебраками сліпими.

«Я хотів, щоб ти відчував чуже горе і перестав так носитися зі своїм ...». І Петро «дізнався горе, сліпе і зрячі, від якого не раз боляче стискалося серце ... Очі його ставали як і раніше чистими і як і раніше незрячими. Але душа, безсумнівно, зцілилася ».

Зцілених душа відкрила сліпому музиканту глибину «життєвої правди, зробила його музичний талант потрібним людям. «І кожне серце тремтіло, наче він стосувався його своїми швидко біжать руками». Така ця повість про сліпого музиканта, повчальна для кожного. Щастя п подоланні егоїзму, в любові до людей, у праці та творчості на загальне благо.

Маленька людина, яка народилась формується під впливом навколишнього світу. Споглядаючи природу ігаючи за іншими людьми дитина як губка всмоктує інформацію, аналізує і робить висновки. Це відбувається навіть на несвідомому рівні.

Але без органу зору все зовсім інакше.

Незряча людина може тільки уявляти світ. Він може бути настільки несхожим на реальний, що це просто нереально зараз нам усвідомити. Але сила людини справді велична.

Адже навіть бувши позбавленим зору, вона може віднайти в собі сили жити, відчувати не гірше ніж зрячі. Маленький Петрусь натрапляти на труднощі почав дуже рано. Спочатку його ростили в тепличних умовах, де він був в повній безпеці.

Живучи так, Петрусь вважав що це і є весь світ. Такий обмежений, такий комфортний і спокійний. Але він дорослішав і світ навколо нього змінювався незалежно від його бажань.

Перша зустріч з сім’єю Ставрученків його потрясла. Він відкрив для себе що існує якийсь інший світ, який вже не є такий комфортний і безпечний. Це стало для нього великим потрясінням і внаслідок цього починає почувати себе самотнім. Але Петрусь не здався, він почав боротьбу за щастя з такою наснагою, що перемога стала неминучою.

Объяснение:

Можно выбрать самое важное