Невеликий твір на тему: "Шинель як художній образ" за повістю "Шинель" М. Гоголя
"психологія людини у творах М.Гоголя"
(1 на вибір),

Твір повинен бути не списаний з інтернету, бажано з цитатами, але не обов'язково.

Заздалегідь дякую ​

Реальність петербурзького побуту в повісті М. Гоголя "Шинель"

Повість М. Гоголя "Шинель" входить до циклу повістей, що дістали назву "Петербурзьких". Усі їх об'єднує насамперед образ міста — одного з найпрекрасніших, найвишуканіших і майже неймовірних. Він, абсолютно реальний, конкретний, відчутний, раптом перетворюється на міраж, на місто-примару.

Я відчула це білою червневою ніччю, коли вперше відвідала це місто. Здійнялися мости над Невою: ліворуч Миколаївський, праворуч — Палацовий, а між ними, обличчям до ріки і спиною до міста —— "кумир на бронзовому коні" — Петро І.

Тут сторіччя з чвертю тому жив Акакій Акакійович Башмачкін — породження саме цього міста, маленька людина, затерта великими будинками, розтоптана "великими" чиновниками.

Місто-монстр убиває особистість, йому байдуже до якогось чиновника-службовця в якомусь департаменті. Акакій Акакійович — піщинка в цьому величезному місті, його завдання — втриматися в цьому світі, вижити в нерівній боротьбі за існування.

От чому Гоголь, підходячи до головної теми повісті, вживає слово "ворог", хоча ніяких батальних сцен тут не буде: "... є в Петербурзі сильний ворог усіх, хто одержує чотириста карбованців на рік жалування... ворог цей не хто інший, як наш північний мороз". Бідний Акакій Акакійович усе життя провів ніби в стані ворогів: міста — ворога бідних, чиновників, що придушують тих, хто рангом нижче, морозу, від якого в поганенькій шинельці нікуди не дітися.

З мрією про можливу реставрацію шинелі, що відбула вік, піднімається Башмачкін на четвертий поверх сходами, "які всі облиті водою, помиями і пройняті наскрізь тим спиртуозиим запахом, що їсть очі і, як відомо, обов'язково є на всіх чорних сходах петербурзьких будинків". Типові контрасти мегаполісу: парадні під'їзди і потаємні сходи, ошатні фасади і колодязі дворів, блискучий одяг і шинелі простих трудівників, що вже не підлягають ремонту.

Объяснение:

ответ:

Уж небо осенью дышало... (Дышало - олиц.)

Озеро заснуло. (заснуло - олиц.)

Молчит вода зеркальная. (Молчит - олиц.)

Мне в очи смотрит ночь ногая... (Смотрит - олиц.)

О чём ты воешь, ветр ночной...? (Воешь - олиц.)

Море дышит полной грудью (дышит - олиц.)

Ива плачет. (Плачет - олиц.)

Ветер целует (целует - олиц.)

Месяц заслушался ( заслушался - олиц.)

С гор побежали ручьи. (Побежали - олиц.)