Твір на тему "я роблю це із задоволенням"​

Осінь помітно віждає свої права зимі. вранці зовсім холодно, де-не-де лежить паморозь. вдень сонечко наче і намагається нагріти повітря, але, мабуть, не вистачає вже в нього сили. скрізь відчувається крижаний подих зими. починаються найкоротші дні й найдовші ночі. сонце нижче опускається над небосхилом.за ніч на небі зібралася сила-силенна хмар, а вранці, мов пір'їночки, посипалися з них маленькі сніжинки. вони, наче танцюючи, падали на землю і стелилися білою рівною ковдрою. від цього дивовижного падіння сніжинок на душі було радісно, бо ось він, нарешті, перший сніг, і якось сумно,- бо це вже певна прикмета, що скоро почнуться морози.вранці виглянуло сонечко — і сніг потроху почав танути. це так завжди буває, адже це тільки перший сніг. але люди, особливо діти, раді першому снігу. і пригадуються слова л. глібова із поезії «земна пісенька»: зимонько-снігурочко,наша білогрудочко,не верти хвостом,а труси тихесенько,рівненько, гладесенькосрібненьким сніжком.