Укр мова 9 клас Глазова вправа 314

  до нас п`ятого травня заїхав прадід.я його дуже любила,за те що він міг розповідати дуже цікаві розповіді,про те як він був на війні.я завжді слухала його істроії так що аж запам`ятовувала.   ось коли,дев`яте травня з ранку я перша встала,коли ще й півник всіх не  будив.встала я для того щоб його привітати з святом.дуже цінувала я прадіда,тому ж дев`яте травня дуже любила.мені було цікаво послухати його історію.він мені обіцяв ще й вчора.я спочатку хотіла прокинути дідуся але чому сь я не захотіла будити свого діда який і так напевно хоче поспати.тому я чекала поки він прокинеться.коли ж він встав то я його привітала з святом і подарувала малюнок якій малювала коли ще дід спав.йому сподобався малюнок.і я вже зрозуміла-треба слухати! дідусь починае. -так ось онучко я коли з своїми друзями перемогли були раді і хотіли щоб всі в україні були раді що вони можуть жити.але це було дуже складно.багато фашистів,які хотіли в нас вкрасти нашу неньку-україну.та ми не хотіли її вітдавати.бо вона ж наша.мі її любимо,піклуемось.та потім коли ми вже прийшли з війни у багатьох були глубокі рани.у когось шрами,у когось без ноги або без руки.не було тих людей які цілісіньки прийшли.скланді були тоді часи.тож я поважаю це свято бо наша ненька тоді була вільна.вільна від ворогів. -дідусю ходіть до кухні.вже все готово! загукала дідуся мама. дідусь повільно спускався.йому було важко.   вечері дідусь вже їхав собі в село.мені було сумно,але я багато чого зрозуміла,пізнала.тому я ще намалювала йому малюнок де мі разом з дідусем.