Сочинение-миниатюра "Счастлива ли Вера Алмазова?" Куст Сирени

Вера Алмазова, в рассказе «Куст сирени», нашла счастье в элементарной заботе о муже. Начиная с того, что она открывала ему дверь. Вера очень переживала за достижения Николая, это объясняется тем, что была у него и переписчицей, и чертежницей, и чтицей, и репетиторшей, и памятной книжкой. И при всем этом, у нее было счастливое лицо с милой улыбкой. Таких женщин, на самом деле, очень много. Не каждый это заметить. Они готовы пожертвовать всем, ради достижений мужа. Но ведь, тогда в обществе, мужчин считали главными. Если бы эти события происходили в наше время, то можно вполне сомневаться, что жена так бы мужу. Ей было бы некогда, ведь у нее тоже есть работа

Объяснение:Надеюсь

Бувають такі дні протягом року, коли з людьми трапляються неймовірні дива. І один із таких днів — це свято Різдва. Особливо чарівний Святвечір, який починається з першою зірочкою на вечірньому небі.

Про різдвяні дива розповідає повість М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». І починається вона вельми незвичною картиною. Із димаря однієї з хат на хуторі біля Диканьки повалив чорний дим і разом з ним верхи на мітлі вилетіла відьма.Там, де вона промайнула, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. А чорт, який також з’явився у нічному небі, схопив місяця та й запхнув його до кишені. І на небі, і на землі зробилося так темно, що нічого не можна було розгледіти.

У чорта сьогодні була остання ніч, коли він міг вештатися по білому світі тії спокушати людей. А завтра, коли пролунають перші дзвони до вранішньої служі би, він підібгає хвоста і втече до своєї барлоги. Тому нині він хоче добре напакостити людям. Особливо хоче допекти ковалеві Вакулі за те, що той намалював нечистого на картині в церкві.

Досхочу побавившись у небі і відчувши холод, відьма з чортом у димар хати. Відьма обернулася звичайною жінкою на ім’я Солоха. А чорт знову вилетів з димаря і зчинив таку завірюху, що і світу білого не було видно. Та недовго завивала віхола, бо украдений місяць вилетів через димар Солошиної Ціни і піднявся на небо. Після цього завірюха вщухла, все освітилося, сніг засяяв кришталевими зірочками. Наставало Різдво.

Кажуть, що в різдвяну ніч збуваються найзаповітніші бажання.

Коваль Вакула давно вже палко кохав красуню Оксану і хотів із нею одружитися. Та примхлива дівчина зажадала, щоб він дістав ті самі черевички, які носить цариця. Якщо парубок їх принесе, вона одразу ж вийде за нього. Здалося, для бідного коваля з хутора поблизу Диканьки це неможливо. Та яких  див не буває у святкову ніч! І ось Вакула осідлав того самого чорта і полетів до Петербурга. У столиці зустрівся Вакула із запорожцями і разом і ними потрапив до царського палацу. У палаці цариця подарувала для його коханої дуже красиві черевички.

А над ранок сталося ще одне диво. Коли коваль із черевичками прийшов свататися до Оксани, то виявилося дивне. Вона згодна була вийти за нього і без Черевичків, бо покохала Вакулу.

Ось які дива бувають цієї казкової ночі.

Объяснение: